Завершено експедицію "Жива історія: свідки та жертви російських злочинів"

Дослідники записали свідчення понад 50 українців, що постраждали від російської окупації

Команда дослідників здійснила усноісторичну експедицію до Київської області в рамках спільного проєкту "Локальної історії" та Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя "Жива історія: свідки та жертви російських злочинів". Перший етап проєкту вдалося реалізувати завдяки науковому замовленню Українського Католицького Університету. 

 

Під час експедиції історики записали декілька десятків інтерв'ю зі свідками та жертвами російських злочинів у населених пунктах, які перебували під окупацією у лютому-березні 2022 року: міста Буча, Ірпінь, селище Бородянка, села Андріївка, Бабинці, Дружня, Здвижівка, Пилиповичі. 

Місцеві мешканці розповідали про те, як російські війська окуповували території, вивозили людей на територію Білорусі, грабували місцевих, катували та вбивали цивільних. Серед тих, хто погодився розповісти свої спогади, – волонтери, яких утримували в російському полоні, люди, що зазнали катувань, ті, хто втратив своє житло і майно, родичі замордованих і вбитих українців.

В межах проєкту зафіксували на фото руйнування житлових будинків, лікарень, шкіл, торгових центрів та інші наслідки російських злочинів.

Матеріали, які вдалось зібрати під час експедиції, будуть опубліковані на сторінках Локальної історії та Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя, а також на youtube-каналі Локальної історії

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей