Спецпроект

АНОНС: лекція Дарії Маттінґлі "Голодомор і російсько-українська війна: що нам слід знати"

За своїми кінцевими цілями та риторикою нинішня війна нагадує Голодомор 1932-33 років. Нещодавні масові вбивства в Бучі, свідоме нищення росіянами культурної спадщини України – це повторення історії

Українське товариство Кембриджського університету (Cambridge University Ukrainian Society) протягом травня організовує серію публічних лекцій про якнайширше потлумачену інструменталізацію історії у контексті російсько-української війни.

25 травня, о 20.00 (за київським часом) відбудеться лекція Дарії Маттінґлі (Кембриджський університет, Велика Британія) "Голодомор і російсько-українська війна: що нам слід знати" ('Holodomor and the Russo-Ukrainian War: What We Need to Know').

Детальніше про подію можна довідатися за покликанням.

Дарія Маттінґлі є реципієнткою Leverhulme Early Career Fellowship у Кембриджському університеті (Велика Британія), де вона захистила PhD та зараз викладає радянську та російську історію.
До викладання в Кембриджі, докторка Маттінґлі викладала філософію та історію в Київському національному університеті імені Т. Г. Шевченка та Бристольському університеті (Велика Британія).
Її майбутня книга аналізує впізнавані та меморіальні сліди рядових винуватців Голодомору 1932-1933 років в Україні.
 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".