Спецпроект

АНОНС: лекція Дарії Маттінґлі "Голодомор і російсько-українська війна: що нам слід знати"

За своїми кінцевими цілями та риторикою нинішня війна нагадує Голодомор 1932-33 років. Нещодавні масові вбивства в Бучі, свідоме нищення росіянами культурної спадщини України – це повторення історії

Українське товариство Кембриджського університету (Cambridge University Ukrainian Society) протягом травня організовує серію публічних лекцій про якнайширше потлумачену інструменталізацію історії у контексті російсько-української війни.

25 травня, о 20.00 (за київським часом) відбудеться лекція Дарії Маттінґлі (Кембриджський університет, Велика Британія) "Голодомор і російсько-українська війна: що нам слід знати" ('Holodomor and the Russo-Ukrainian War: What We Need to Know').

Детальніше про подію можна довідатися за покликанням.

Дарія Маттінґлі є реципієнткою Leverhulme Early Career Fellowship у Кембриджському університеті (Велика Британія), де вона захистила PhD та зараз викладає радянську та російську історію.
До викладання в Кембриджі, докторка Маттінґлі викладала філософію та історію в Київському національному університеті імені Т. Г. Шевченка та Бристольському університеті (Велика Британія).
Її майбутня книга аналізує впізнавані та меморіальні сліди рядових винуватців Голодомору 1932-1933 років в Україні.
 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.