Спецпроект

1989: реклама "Таврії" для західного ринку

Рекламісти просували запорізький автомобіль у капіталістичну Європу, наголошуючи на дешевизні ("Сунеться повільно, але до супермаркета довезе") і економічності.

...До того, як на Запорізькому автозаводі "Комунар" почали скручувати докупи вузли корейських "Деу", там випускали "Таврію", яка навіть продавалася на Захід. Це було в останні роки УРСР.

Mодернізований за американськими лекалами "Запорожець" перетворився з "мильниці" на римейк першої "Форд Фієсти" зразка 1976 року.

Масове виробництво "Таврій" розпочалося у 1988-ому, і одразу ж був передбачений експортний варіант - з правим розташуванням руля, заднім склоочисником і системою вприску палива під екологічний стандарт "Євро-2".

В кінці 70-их така машина була однією з найкращих у Європі у своєму класі, але через 10 років ситуація змінилася.

Тому рекламісти просували авто на західний ринок, наголошуючи на його дешевизні ("Сунеться повільно, але до супермаркета довезе") та економічності (хоча в ті роки різко здешевілої нафти про витрати бензину ніхто особливо не задумувався).

"Коли ви їдете на цьому авто, про бензин можна не думати, - говорить голос за кадром. - Бо вам треба його так мало... Автомобіль "Таврія" з Радянського Союзу".

На експорт iшов і старий "вухатий" "Запорожець" ЗАЗ-966 - називалась ця модель "Yalta", і для, скажімо, британського ринку виглядала вона отак:

Фото: wikipedia.org

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.