Спецпроект

1989: реклама "Таврії" для західного ринку

Рекламісти просували запорізький автомобіль у капіталістичну Європу, наголошуючи на дешевизні ("Сунеться повільно, але до супермаркета довезе") і економічності.

...До того, як на Запорізькому автозаводі "Комунар" почали скручувати докупи вузли корейських "Деу", там випускали "Таврію", яка навіть продавалася на Захід. Це було в останні роки УРСР.

Mодернізований за американськими лекалами "Запорожець" перетворився з "мильниці" на римейк першої "Форд Фієсти" зразка 1976 року.

Масове виробництво "Таврій" розпочалося у 1988-ому, і одразу ж був передбачений експортний варіант - з правим розташуванням руля, заднім склоочисником і системою вприску палива під екологічний стандарт "Євро-2".

В кінці 70-их така машина була однією з найкращих у Європі у своєму класі, але через 10 років ситуація змінилася.

Тому рекламісти просували авто на західний ринок, наголошуючи на його дешевизні ("Сунеться повільно, але до супермаркета довезе") та економічності (хоча в ті роки різко здешевілої нафти про витрати бензину ніхто особливо не задумувався).

"Коли ви їдете на цьому авто, про бензин можна не думати, - говорить голос за кадром. - Бо вам треба його так мало... Автомобіль "Таврія" з Радянського Союзу".

На експорт iшов і старий "вухатий" "Запорожець" ЗАЗ-966 - називалась ця модель "Yalta", і для, скажімо, британського ринку виглядала вона отак:

Фото: wikipedia.org

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.