Спецпроект

1966: київське "Динамо" виграє Кубок СРСР і водночас стає чемпіоном країни

Восени 1966 року "Динамо" робить свій перший "золотий дубль" - команда в гостях перемагає московське "Торпедо" і виграє Кубок СРСР. До того вони вже оформили чемпіонство.

На трибунах київські вболівальники розмахують плакатом із зображенням Богдана Хмельницького - на цей неформальний фанатизм влада закриває очі.

Естонський суддя Хярмс фіксує остаточний рахунок 2:0. Кияни стають володарями Кубку.

За місяць до того "Динамо" виграло золоті медалі чемпіонату СРСР. Це стало першим великим успіхом української команди. Матч того сезону проти ЦСКА (4:0) можна подивитися тут.

Тоді ж найкращим гравцем Радянського Союзу став наш земляк Андрій Біба.

3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція

Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.