Спецпроект

1966: київське "Динамо" виграє Кубок СРСР і водночас стає чемпіоном країни

Восени 1966 року "Динамо" робить свій перший "золотий дубль" - команда в гостях перемагає московське "Торпедо" і виграє Кубок СРСР. До того вони вже оформили чемпіонство.

На трибунах київські вболівальники розмахують плакатом із зображенням Богдана Хмельницького - на цей неформальний фанатизм влада закриває очі.

Естонський суддя Хярмс фіксує остаточний рахунок 2:0. Кияни стають володарями Кубку.

За місяць до того "Динамо" виграло золоті медалі чемпіонату СРСР. Це стало першим великим успіхом української команди. Матч того сезону проти ЦСКА (4:0) можна подивитися тут.

Тоді ж найкращим гравцем Радянського Союзу став наш земляк Андрій Біба.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну

«Західні Креси»: українська спадщина східних земель III Речі Посполитої

На значній частині східних земель III Речі Посполитої протягом століть розвивалися українська культура і мова. Нині польське суспільство часто не бачить або недооцінює українського виміру культурної спадщини цих земель.

Знайти місце для шляхти в українській історії. Візія оптимістична

Події середини XVII cт., що кардинально змінять українську історію, ми оцінюємо через кілька століть потому. Знаємо, як струсонуть вони Річ Посполиту та світ навколо неї; знаємо, до яких наслідків призведуть. Їх учасники, проте, таких знань не мали, вони діяли так, як диктувала їм тогочасна система цінностей. Цінності ж залежали від того, до якого стану людина належала, в якій частині держави жила, в якій родині народилася й чим у житті займалася. Додаймо, що історія – це не хімічний дослід, де всі елементи зважено й пораховано. Тож ми можемо хіба що здогадуватися, якого елементу виявилося забагато, а якого – забракло, щоб на позір стабільний світ злетів у повітря