СЗРУ оприлюднила архівні документи про діяльність гетьмана Павла Скоропадського

Оприлюднено 253 розсекречені й оцифровані архівні документи, датовані 1920–1930 роками, що зберігалися у 57 томах 15 архівних справ.

Про це йдеться на сайті СЗРУ.

Фотокартка Гетьманської управи в Берліні
Фотокартка Гетьманської управи в Берліні

Це матеріали про гетьмана Павла Скоропадського та його рід, окремих діячів Гетьманату, гетьманський Фонд визвольної боротьби, діяльність гетьманців у еміграції в Європі, Америці та Канаді, організаційний устрій, функції та головні напрями роботи гетьманського руху.

Серед документів – оригінали та копії наказів, розпоряджень, резолюцій зборів і нарад, листів, анкет, заяв, пояснювальних записок, офіційних видань іноземних країн та друкованих видань українських еміграційних партій та угрупувань, а також зображення печаток, символіки, власноручних підписів провідників гетьманського руху, світлини тощо.

Зазначені документи збиралися свого часу радянськими органами державної безпеки з метою стеження за діяльністю гетьманського руху в еміграції і безпосередньо за гетьманом Павлом Скоропадським, дискредитації та припинення функціонування українських емігрантських організацій.

Із документами можна ознайомитися в розділі сайту СЗРУ "Галузевий державний архів СЗРУ" за посиланням.

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.

Світоглядні орієнтири ОУН: приклад Ярослава Стецька

Історик Микола Гаєвой загинув на війні 27 серпня 2024 року. Він навчався в аспірантурі УКУ з історії. Для своєї дисертації обрав політичну біографію Ярослава Стецька. Фрагмент наукової роботи Микола надсилав редакції "Історичної правди". Публікуємо текст Миколи Гаєвого у пам'ять про полеглого Героя.