Спецпроект

1918: молоді хлопці під Крутами

Читач "Історичної Правди" Василь із ніком MrTheBojkott прислав саморобний кліп, присвячений річниці бою УНРівської молоді проти більшовиків під Крутами і тим юнакам, які втрапили у полон і були розстріляні прямо біля будівлі залізничної станції.

З історичної точки зору цікаво поглянути на реконструкцію, організовану за сприяння центральної влади у січні 2008 року, до 90-ої річниці бою.

Зворушують постановочні кадри зі студентським щоденником. Загалом же кліп виконано у традиційних для націоналістичного дискурсу пафосно-жалібних тонах.

Саме ці тони, напевно, були близькі й Віктору Ющенкові. Тодішній президент ставився до подій під Крутами із трепетом, не меншим, ніж до подій у Батурині 1708 року. За сприяння Ющенка було збудовано показаний у кліпі пам'ятник. 

Червона колона на кургані - натяк на червоний корпус Університету Св.Володимира, звідки вирушили в бій юні максималісти, які стали символом чистої і героїчної пожертви.

Насправді ж переважна більшість учасників бою під Крутами успішно повернулася до Києва.  Як склалася їхня подальша доля, читайте у розділі "Тексти"

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.