Спецпроект

1989: "Піду втоплюся..." на першій "Червоній руті"

Символом нової української попси став музичний вихователь із дитячого садка в Умані - босоногий, лисий, у френчі і з угарними піснями про самогонщиків, наркоманів та підпільників. Ось із чого почалася його естрадна кар'єра.

Це відео з першої "Червоної Рути" - контр-культурного музичного фестивалю, який відбувся в Чернівцях у 1989 році і став одним із символів тодішнього відродження. Головну місію - показати, що рок і попса прекрасно звучать і українською - фестиваль виконав.

Цього вікенду "Історична Правда" хоча нагадати про співака, чий творчий доробок :) не часто можна почути в ефірі - Андрія Миколайчука з Умані.

На першій "Червоній руті" він отримав другу премію в галузі поп-музики (першу, до речі, ніхто не отримав). Для масштабу - на цьому ж фестивалі другу премію в галузі року отримали "Брати Гадюкіни" і "Кому Вниз", а "ВВ" нагородили тільки дипломом.

"Піду втоплюся" стала візитною карткою Миколайчука (який і до свого феноменального успіху, і після працював у рідній  Умані викладачем музики в початковій школі).

Неповнолітній ліричний герой обіцяє покінчити з життям через нещасливе кохання, але йому заважає погана екологія (в ті промислово активні часи це була проблема во язицех, яка здавалася надзвичайно важливою).

Касета з записом першої "Рути", де були хіти Миколайчука "Піду втоплюся", "Це вони - наркомани" і гімн народного алкогольного опору "Підпільник Кіндрат". Фото: hurtom.com

Після цього Андрій Михайлович успішно експлуатував власноруч створений імідж, виконуючи пісні з кавалерійським ритмом, прилипливою мелодією і дисонансом між пафосною тематикою і кабацьким акцентом.

Образи для своїх пісень під синтезатор Миколайчук брав з історії визвольних змагань - і УНР, і УРСР, і будь-яких інших, які були в Україні.

Підпільники, партизани, махновці, петлюрівці, "гори Карпати - два автомати", "темний ліс врятує нас", "молодий - зелений, з червоної сім'ї наречена" та інше весілля в Малинівці з апофеозом "Як не стараються вороги прокляті / Але закоханих їм не залякать / Будуть в одній сім'ї жити молодята / Будуть тепер разом різать і вбивать".

Успіх часів першої "Червоної Рути" Миколайчук так і не спромігся повторити, видавши кілька альбомів і здійснивши кілька турне, які обросли легендами про те, як сцени клубів натирали наждачним папером, щоб співак не загнав скалку в босі ноги.

Але з часом цей лютий коктейль цілком може знову вистрелити. Послухайте, це ж справжній електро-панк!

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.