Спецпроект

2011: Доній у ролі Петлюри

Трейлер до фільму "Українська революція". В образі Симона Петлюри, який у Києві 1917-18 рр. командує загоном донбаських гайдамаків, знявся нардеп Олесь Доній - сам колишній революціонер. Історична реконструкція - коні, зброя, піротехніка та інші видовищні красоти.

Власне, це маленьке відео - не фільм, а трейлер. Трейлер до історичного документального фільму "Українська революція", знятого за спогадами Всеволода Петріва - генерал-хорунжого Армії УНР, який так невдало захищав Київ від більшовицьких військ на чолі з Муравйовим.

Як прийнято у сучасних документалках, широко використовуються постановочні кадри з історичною реконструкцією. В них в образі Симона Петлюри зразка 1917-18 рр. і з'являється народний депутат Олесь Доній - сам колишній революціонер, один із активістів студентського голодування осені 1990 року.

Студентська революція на граніті (ФОТО)

У трейлері Доній-Петлюра з'являється двічі. Один раз посилає своїх гайдамаків (очевидно, йдеться про Слобідський кіш, який штурмував повсталий "Арсенал" і боронив Маріїнський парк від більшовицьких військ) з криком "На штурм!" у атаку - тільки чомусь без багнетів. Потім тисне руку якомусь командиру в папасі (чи не отаману Волоху?).

Донієвий голос можна впізнати і в епізоді з "На прапор почет - дай!". Детальніше дізнаємося з прем'єри, яка призначена на серпень цього року (очевидно, до 20-річчя Незалежності).

Кінохроніка зі справжнім Петлюрою (1919 рік)

Режисер "Української революції" Іван Канівець не має державного замовлення на фільм про українську історію, тому знімає його за власний кошт. Йому допомагають друзі, приятелі та однодумці.

"За часів, коли я вчився на історичному факультеті, то у нас ще були заборонені для вивчення українські історики Грушевський, Винниченко, Аркас, Доценко, - коментує Доній свою появу у фільмі. - Тепер книжки і фільми на історичну тематику робляться не на держзамовлення, а ідеалістами-романтиками".

Іван Канівець відомий серед шанувальників документального історичного кіно своїм попереднім проектом - "Тризуб Нептуна", який розповідає про військово-морський флот УНР.

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.