2001: 11 вересня - записи атак на обидві вежі ВТЦ і Пентагон

Нью-Йоркська телевізійна група знімала сюжет про роботу комунальних служб міста, коли раптом оператора привабив звук двигуна реактивного лайнера, який рухався повільно і низько. Це був перший із "боїнгів", які стали ракетами в руках терористів.

Загалом внаслідок терактів загинуло біля 3 тисяч людей з 59 країн, у тому числі українець Олег Венгерчук. Через цунамі та інші природні катастрофи гине значно більше, але 11 вересня 2001 року шокувало тим, що може наробити людина, перетворивши пасажирський лайнер на зброю масового знищення.

Розмах трагедії передає така деталь: біля 292 людей загинуло на вулицях довкола веж-близнюків, убиті палаючими уламками або тілами тих, хто вистрибнув із вікон Світового торгівельного центру.

Досі світ бачив подібне хіба що в бойовиках, знятих на іншому кінці американського континенту - в Каліфорнії. В голлівудських блокбастерах завжди знаходився хтось, хто запобігав найстрашнішому. У 2001-му такого героя не знайшлося.

Як американські журнали реагували на теракти 11 вересня. ФОТО обкладинок

11.09.2001 - це початок не тільки нового тисячоліття, але й нової американської війни. США досі витрачають гігантські суми на ведення кампанії в Афганістані та Іраку і чим це обернеться для їхньої економіки, невідомо.

На цьому відео - три "успішні" самогубчі місії. Дві вежі СТЦ і Пентагон. Зате тут немає вибуху четвертого літака - рейсу 93 компанії "Юнайтед", який мав атакувати урядові споруди у Вашингтоні, Білий Дім або Капітолій. Його пасажири, дізнавшись про теракти у Нью-Йорку, самі напали на зачинених у кабіні пілотів терористів. Літак розбився у полі в штаті Пенсильванія.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.