Отрута у помсту за знесений пам'ятник Конєву

До Чехії прибув росіянин, щоби помститись меру району Прага 6 Ондржею Коларжу за знесений памʼятник Конєву

Три тижні тому до аеропорту Вацлава Гавела у Празі з Росії прибув чоловік з російським дипломатичним паспортом. На нього чекала машина посольства Росії.

Сайт Respect стверджує, що у чоловіка був портфель зі смертельною дозою рицину. Отрута призначалась для трьох чеських політиків.

Метою російського агента був міський голова Праги 6 Ондржей Коларж, який зніс памʼятник Івану Конєву. Іншою жертвою мав стати міський голова Праги Зденєк Гріб, який перейменував площу перед російським посольством на честь Бориса Нємцова.

Обидва чоловіки отримали цілий день захисту після приїзду зазначеного мандрівника.

Ще один політик, якому загрожувала небезпека – мер празького району Ржепорʼє Павел Новотни, відомий критикою російського режиму.

Усім надана державна охорона.

 
Фото: радіо свобода

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.