Отрута у помсту за знесений пам'ятник Конєву

До Чехії прибув росіянин, щоби помститись меру району Прага 6 Ондржею Коларжу за знесений памʼятник Конєву

Три тижні тому до аеропорту Вацлава Гавела у Празі з Росії прибув чоловік з російським дипломатичним паспортом. На нього чекала машина посольства Росії.

Сайт Respect стверджує, що у чоловіка був портфель зі смертельною дозою рицину. Отрута призначалась для трьох чеських політиків.

Метою російського агента був міський голова Праги 6 Ондржей Коларж, який зніс памʼятник Івану Конєву. Іншою жертвою мав стати міський голова Праги Зденєк Гріб, який перейменував площу перед російським посольством на честь Бориса Нємцова.

Обидва чоловіки отримали цілий день захисту після приїзду зазначеного мандрівника.

Ще один політик, якому загрожувала небезпека – мер празького району Ржепорʼє Павел Новотни, відомий критикою російського режиму.

Усім надана державна охорона.

 
Фото: радіо свобода

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.