Спецпроект

2017: "Три нації - одна свобода!". Канадські українці – визволителі Нідерландів

Український кризовий медіа-центр спільно з канадськими та нідерландськими партнерами випустив соціальний ролик про українців - громадян Канади, які в роки Другої світової війни воювали за визволення Нідерландів з-під нацистської окупації.

145 канадських українців загинули під час визволення Голландії.

Головний герой ролика – нащадок українських емігрантів Волтер Бунка. 6 червня 1944 року в складі Канадської армії він висадився в Нормандії, відзначився під час боїв у Голландії.

Бунка - кавалер 5 канадських і 1 голландської нагороди бойові заслуги.

Текст за кадром: "У кінці ХІХ століття сотні тисяч українців переїхали на землю вільних людей - до Канади. Коли світовій свободі став загрожувати нацизм, тисячі взяли до рук зброю, щоб її захистити. Воллі Бунка – йому пощастило вижити. Але 145 канадців українського походження навіки спочивають у голландській землі. Три нації - одна свобода". 

Ролик є елементом канадсько-нідерландсько-української інформаційно-просвітницької кампанії "Три нації – одна свобода". Її мета – розкрити для представників усіх трьох країн спільну сторінку історії – участь канадців українського походження у визволенні Нідерландів від військ нацистської Німеччини влітку 1944 року.

Автором ідеї є Геннадій Курочка, співзасновник та член правління Українського кризового медіа-центру. Спілкуючись із голландцями,він звернув увагу, що в Нідерландах надзвичайно шанують канадців за внесок їхньої країни у визволення Нідерландів від нацистів.

Зважаючи на те, що у Канаді – одна із найчисельніших українських діаспор, йому спало на думку з’ясувати, скільки канадських українців тоді брали участь у визволенні Нідерландів у складі Збройних сил Канади.

"Ми знайшли 117 воїнів, три меморіальних канадських кладовища. Тоді я зрозумів, що ми повинні щось зробити, тому що у Нідерландах і Україні про це мало хто знав", – розповів Геннадій Курочка. 

Докладніше читайте тут.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".