Спецпроект

2004: Янукович обзиває Ющенка "боягузом і базікалом"

"Я могу сказать только одно - что он трепач, - каже кандидат, незадоволений упевненістю свого конкурента у перемозі. - Нравиться ему это или нет. Поэтому поживем - увидим... Я вызываю этого труса на любые дебаты. И трепача".

15 листопада 2004 року відбулися дебати між кандидатами в президенти Віктором Ющенком і Віктором Януковичем. Фактично це були навіть не дебати, а окремі доповіді, хоча політики періодично перебивали один одного.

У грудні, перед переголосуванням другого туру, Янукович звинуватив Ющенка в ухилянні від других дебатів, назвавши його боягузом і базікалом. Тоді дісталося і Кучмі, і всім тим соратникам, хто, відчувши зміну кон'юнктури, переметнувся в помаранчевий табір.

На цьому відео Віктор Федорович вочевидь сердитий. У чорному гольфі під піджак, він іноді робить рух шиєю, наче розминається.

"Я могу сказать только одно - что он трепач, - каже Янукович, незадоволений упевненістю свого конкурента у перемозі. - Нравиться ему это или нет. Поэтому поживем - увидим... Я вызываю этого труса на любые дебаты. И трепача".

Уривки з дебатів 15.11.2004 дивіться у розділі "Календар"

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.