Спецпроект

1971: "Червона Рута" - фільм про любов Зінкевича-дончанина і Ротару-гуцулки

З цього мюзиклу почалася кар'єра Ротару, Зінкевича і Яремчука. І естетика тодішньої карпатської естради - водоспади, псевдонародні костюми, неозорі плаї, смереки і ресторан "Беркут" на Яблуницькому перевалі. Схід і Захід разом!

Музичний фільм, знятий в 1971 році на "Укртелефільмі" (режисер Роман Олексів, сценарист Мирослав Скочиляс) теж не відрізнявся особливим відеорядом - гори, ліси, води "Черемоша й Прута", поїзд, вокзал і турбаза. Зате в ньому були молоді та красиві герої і 15 чудово аранжованих естрадних пісень.

Сюжет скромний - молодий шахтар Борис (Василь Зінкевич) в поїзді з Донецька у Верховину (де насправді нема залізниці :)) зустрічає горянку Оксану (в титрах виконавицю її ролі вказано як "Софія Ротар") і між ними спалахує іскра.

Після епізоду з туристичним походом, виконаного із тоталітарним піонерським шармом, відбувається спільний концерт, де закохана пара ставить усіх на вуха. Почуття героїв передані через пісні, авторами яких є в тому числі Мирослав Скорик і Володимир Івасюк (до речі, сьогодні в нього день народження).

Це відео - перші кілька хвилин фільму. Озвучка російська, пісні по-нашому. Перша композиція - "На швидких поїздах" - теж авторства Івасюка.

Мюзикл швидко став популярним, а виконавців пісень запросили в еліту радянського шоу-бізнесу. Соліст ВІА "Смерічка" Зінкевич і викладачка Чернівецького музучилища Ротару стали зірками соціалістичної естради, а "Червона Рута" перемогла на першому фестивалі "Пісня року" в тому ж 1971-ому.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.