Спецпроект

1991: люди штурмують ЦУМ у Мінську, щоб "отоварити" картки

"Був же час: через пропажу цигарок проспекти перекривали. А тепер країна пропадає - і сидять собі тихо як миші". Кажуть, що через раптову девальвацію рубля сценки, подібні до цього відео 20-річної давнини, можна побачити у сусідів і зараз. Штурмують обмінки.

Документальний фрагмент із програми Білоруського ТБ "Крок" (1995) нагадує нам про суворе межичасся 1991-го року, коли планова радянська економіка уже вичерпала свої можливості, а ринкова ще не запрацювала.

Дефіцит в Українській РСР 1980-их. Як це було

Настав час відкриття, міліцейський кордон відійшов убік - і громадяни чи то Білоруської РСР, чи вже незалежної Білорусі стрімголов кинулися до входу в Центральний універсальний магазин у Мінську.

Вони хочуть купити хоча б щось на свої "картки споживача", тож не зважають на мегафонні заклики правоохоронців "не бігти!" і "йти кроком".

Товарів у радянській економіці не вистачало, зате в людей були гроші.

Щоб ускладнити процес обміну грошей на товар, влада ввела додаткові документи, - їх називали картками, талонами, запрошеннями, купонами - які видавали в обмеженій кількості в одні руки в ЖЕКах, на підприємствах або органах місцевого самоврядування.

Підбірка талонів останніх днів Радянського Союзу (ФОТО)

Дикторка за кадром жартує: наші внуки не розумітимуть, що ж відбувається на цьому відео.

Але документальний уривок 20-річної давнини несподівано став актуальним і сьогодні - з огляду на раптову девальвацію білоруського рубля, ринковий курс якого досі планово контролював президент РБ Аляксандр Лукашенка у своїй химерній моделі соціалістично-капіталістичної економіки.

"Сьогодні в Білорусі теж можна зняти такі кадри, - пишуть у коментах під цим відео на ютюбі. - Достатньо розмістити у вікні обмінки "1000$". Штурм буде лютий".  

"Був же час, - додає білоруський блогер. - Через пропажу якихось смердючих цигарок натовпи проспекти перекривали. А потім: країна пропадає - і сидять собі тихо як миші, крупу сховавши".

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".