1918-1919: Легіон. Хроніка Української Галицької армії

У ніч на 1 листопада 1918 року українські військові з лав добровольчого Легіону Українських січових стрільців підняли повстання у Львові та проголосили створення самостійної держави на українських етнічних землях. Січові стрільці стали рушійною силою молодої української держави та зародком її регулярного війська.

Водночас претензії на Галичину висунула відроджена Польща. Центрально-Східна Європа занурилася в епоху "малих війн" за нові кордони у повоєнному світі. Проте зі сходу насувалась більшовицька загроза. Країни Заходу вирішили побудувати "санітарний кордон" у Східній Європі...

Фільм створено в рамках проекту "Документалістика" http://www.documentary.org.ua/

Режисер: Тарас Химич
Автор сценарію: Олександр Пагіря
Композитор: Любомир Соломченко
Звук: Роман Микульський
Постановка військових сцен: Володимир Правосудов
Військова реконструкція: В.І.К. "Повстанець" (Київ)
Оповідачі: Віктор Власенко, Януш Юхницький, Влодко Лучишин, Бернард Уліат.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.