Спецпроект

Доктрина Монро. Початок протистояння Європи і США

Ще Джордж Вашингтон досить негативно висловився щодо Європи. На його думку, слід уникати тісних політичних контактів, а тим більше з монархічною Європою. Хай імперії сваряться у своїй півкулі, а для США залишать обидві Америки.

Cьогоднішній автор ІП Євген Ангел навчається у Києво-Могилянській академії на першому курсі магістратури за спеціальністю "Історія". Жені 22 роки і йому потрібна допомога, тому що він хворий на лейкоз. Деталі про хворобу і можливість допомогти читайте внизу цієї статті.

"Історична Правда" сподівається на підтримку небайдужих.

-----------------------------------------------------------

Станом на 1823 рік відбулися значні зміни політичної ситуації у Західній півкулі. Значна кількість країн Латинської Америки здобувала незалежність від Іспанії.

Як наслідок, у США з'явилися певні побоювання щодо можливості європейської інтервенції для повернення повсталих колоній у склад Іспанської імперії після того, як було придушено революцію та реставровано правління Фердинанда VII у 1823 р. в Іспанії.

Початок послання Конгресу з текстом доктрини Монро. Джерело: damchicago.com

Крім того, існувало переконання, що вільні країни Латинської Америки будуть кращим торговим партнером, ніж чиїсь колонії.

На ситуацію вплинув той факт, що у 1821 р. російський імператор Алєксандр видав указ, у якому проголосив право Російської імперії на Тихоокеанське узбережжя США, і, відповідно, надав Російсько-американській компанії монопольне право на торгівлю у цьому регіоні.

Соратник Алєксандра І-го Василь Кочубей - один з українців, які створили імперію

Особливе занепокоєння викликала можлива небезпека колонізації росіянами територій Орегону - величезних малозаселених територій на Північному Заході. Також іще була досить свіжою пам'ять про англо-американську війну 1812 р.

Зрештою американці задумали попередити європейські країни про пріоритетні інтереси США у Західній півкулі. Проголосити нові принципи політики вирішили у тексті щорічного звернення президента до Конгресу, а не через дипломатичну кореспонденцію персонально для кожної європейської країни.

2 грудня 1823 року став одним із визначальних днів в історії американської зовнішньої політики.

В цей день п'ятий президент США Джеймс Монро виголосив сьоме звернення до Конгресу, у якому знайшли своє місце концепції, котрі стали відомими як "Доктрина Монро". Доктрина стала ідеологічною основою для нового політичного порядку для решти територій Америки та змінила роль Європи у Західній півкулі.

1823 рік. Проголошення доктрини Монро. Фреска у Капітолії. Фото: aoc.gov

Доктрина декларувала існування двох сфер, котрі різко відрізнялися між собою типами політичних систем. У ній було проголошено принцип невтручання в справи одне одного.

Відповідно до принципів свободи та незалежності американські країни "не могли розглядатися як суб'єкти для колонізації будь-якою європейською державою".

При цьому США зобов'язувалися дистанціюватися від Європи, а саме не втручатися там у її політичні справи. Наприклад, на той момент існувала проблема допомоги грекам у боротьбі за незалежність від турків.

Уся Доктрина зводилася до трьох принципів:

- поділ на сфери впливу Америки та Європи,
- неколонізація (non-colonisation),
- неінтервенція (non-intervention).

Деякі історики виділяють лише два останні пункти.

Джеймс Монро. Упаковка цигар "Доктрина Монро", яка дає зрозуміти масштаб історичного міфу про п'ятого президента. Фото: cerebro.com

Проте існує декілька поглядів на те, як саме Доктрина Монро реалізовувалася на практиці. Автори ґрунтовної колективної праці "The America Pageant" вказують нам, що вона була досить символічною, а тому не варто перебільшувати її роль.

Адже її вплив міг лише відповідати силі американської армії, яка б мала бути її гарантом. Проте, як нам відомо, до Першої світової війни у США не було значної сухопутної армії, а флот (основний тогочасний показник сили сильної держави) розбудовувався лише на межі XIX та XX століть.

Як козаки воювали проти турків спільно з засновником ВМФ США

Відповідно, США не могли б реально захищати "свою півкулю" від європейських посягань. Тому застосування Доктрини зводилося лише до захисту власних інтересів у найближчих країнах Латинської Америки.

Зокрема, у майбутньому,  вона схожим чином трактувалася американським президентом Вудро Вільсоном: "Доктрина є виключно національною політикою Сполучених Штатів і має стосунок до національної безпеки та життєвих інтересів".

Генрі Кісінджер у своїй праці "Дипломатія" надає Доктрині Монро дуже важливого значення. Він вважає, що проголошені принципи були не просто словами, а рішучим попередженням та виявом готовності протидіяти європейській експансії в Західну півкулю.

 Американська карикатура: дядя Сем не пускає європейських монархів у справи США. Джерело: codysholar.glogster.com

Американці вважали себе найбільш принциповою нацією, а тому питання про невтручання в європейські справи було кардинальним. Історик Маргарет МакМілан взагалі характеризує прийняття Доктрини як виклик європейським країнам, що перегукується з поглядами Генрі Кісінджера.

Крім того, Доктрина стала одним із фундаментів у розвитку американського націоналізму (саме це слово використовують автори). Адже знання про неї запевняло американців у тому, що вони можуть почуватися у безпеці у Західній півкулі, яка належить їм, і все завдяки президенту Монро.

Напевно, це сприяло частковому ментальному дистанціюванню від далекого Старого Світу та виробленню своєрідної власної ідентичності. Адже Європа була чимось іншим - територією з протилежним устроєм: автократичним регіоном з імперськими державами.

Взагалі ідея non-interventionism-у США у європейські справи не була новою. Ще "батьки-засновники" висловлювалися досить негативно щодо можливості вступу у якісь альянси з європейськими країнами.

1941: Америка пояснює своїм громадянам, чому дає гроші на війну проти Гітлера (ВІДЕО)

Джордж Вашингтон у своєму прощальному зверненні досить негативно висловився щодо Європи. На його думку, взагалі необхідно було обмежуватися лише торгівельними стосунками з іншими країнами, і при цьому уникати тісних політичних контактів, а тим більше з нереспубліканською Європою. Адже вона не має жодних, крім хіба що дуже віддалених, спільних інтересів з США.

Проблеми Європи є лише дотичними до американських справ, а тому не має сенсу "втягувати наш [американський - Є.А.] мир та добробут у складні справи європейських амбіцій, суперництва, інтересів, гумору чи примх".

 Ще одна карикатура. Висміює американські амібіції контролювати всю Західну півкулю

Артур Лінк пише про те, що ідеї політики non-intervention перетворилися в один із основних американських сентиментів.

Звичайно, американцям не могло бути нецікаво, що відбувається у зовнішньому світі. Проте, вони були впевнені, що це ніяким чином не вплине на них. Таким чином, Доктрина і відповідно ідеї ізоляціонізму та нейтралітету були домінантними у американському суспільстві на момент початку Великої війни у Європі.

Помер останній американський ветеран Першої Світової

Прийнявши Доктрину Монро, Сполучені Штати у політичній сфері відсторонилися від Європи, яка знаходилася по той бік Атлантичного океану. Генрі Кісінджер порівнює цей океан із середньовічним замковим ровом, наповненим водою.

Справді, широкі водні простори Атлантики були надійним бар'єром між Америкою та Європою. При цьому вони не лише "захищали" Західну півкулю, але й певним чином роз'єднували, оскільки тисячі кілометрів води були значною перешкодою навіть для звичайного обміну інформацією.

Відповідно, станом на початок Першої світової війни, а потім і проведення Паризької конференції у 1919 р., Америка була віддаленою від Європи як у політичному плані, так і в географічному, і ця фізична відстань, яка перетворювалася в ідеологічну, була в основі риторики Вудро Вільсона щодо нейтралітету США до вступу у Велику війну. 

Джон Квінсі Адамс - держсекретар США, який розробив основні положення доктрини Монро. Адамс став шостим, наступним після Монро президентом Сполучених Штатів

Згодом президенту Вудро Вільсону довелося запропонувати нове трактування Доктрини Монро.

22 січня 1917 року він виголосив звернення до Сенату США, у якому теж заявив про відсутність інтересу його країни у європейському стилі творення зовнішньої політики, у тому числі - творенні нового балансу сил.

1988: радянський фрегат атакує американський крейсер під Ялтою (ВІДЕО)

Натомість він запропонував: "усі нації мають в один акорд прийняти доктрину Президента Монро як Доктрину всього світу: жодна нація не повинна намагатися поширити свій суспільний та державний устрій на будь-яку іншу державу чи народ, в той же час усі нації повинні уникати утворення заплутаних союзів, які призводять до змагання силою".

Також Вудро Вільсон висловив думку, що кожен народ має мати право вільного вибору власної політики та свого шляху розвитку, і ніхто не має утворювати цьому перепон, навіть великі та потужні держави.

------------------------------------

На початку цього року у Євгена Ангела діагностували гострий мієломонобластний лейкоз. Батьки-пенсіонери Жені не в стані самостійно знайти велику суму на лікування, а тому його одужання стало справою громади.

Протягом січня-березня вдалося зібрати близько 70 тис. доларів, які уможливили перевезення Жені на лікування до Ізраїлю. Для його одужання потрібно провести операцію з пересадки кісткового мозку. Вартість такої операції за офіційним кошторисом, який ми отримали від лікарні Rambam (Ізраїль), де зараз перебуває Женя, становить 120 тисяч американських доларів.

Не будьте байдужими до долі молодого хлопця! Інформація про стан Жені та надходження коштів відображається на сторінці helpangel.com.ua та у фейсбуці facebook.com/helpangel.com.ua.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.

Аркадій Жуковський. Рецензія від органів КГБ

12 січня 2022 року відзначається 100-річчя від дня народження науковця, енциклопедиста, історика, краєзнавця, картографа, культуролога, іноземного члена Національної академії наук України, багаторічного голови Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) в Європі Аркадія Жуковського

«Генеральний погром»: як це було

12 січня виповнюється 50 років від дня найбільшої репресивної акції проти українських дисидентів, коли одночасно було заарештовано більшість відомих представників національно-демократичного руху і розпочався так званий «генеральний погром» українського шістдесятництва

Провал Ярослава Добоша або «бий своїх, щоб чужі боялися»

4 січня 1972 року о 21.20 у потязі № 7 «Москва–Прага» на прикордонному пункті Чоп був затриманий бельгійський турист Ярослав Добош. Ця подія стала доленосною для багатьох українських дисидентів. Вона детонувала заздалегідь підготовлену КҐБ хвилю репресій, яку в таємних документах назвали операцією «Блок». Упродовж 1972–1973 рр. було заарештовано 89 дисидентів. З них 28 у Києві та 13 – Львові. Зазвичай засуджені отримували по 5–7 років ув’язнення. Масштаби репресій перевищили аналогічні процеси над «шістдесятниками»