Спецпроект

1988: радянський фрегат атакує американський крейсер під Ялтою

На цьому унікальному відео, знятому одним із пушкарів американського крейсера "Йорктаун", - подія, яка отримала назву "останній інцидент Холодної війни". Сутичка між бойовими кораблями двох супер-держав у спірних територіальних водах Чорного моря.

12 лютого 1988 року ракетний крейсер ВМФ США "Йорктаун" із есмінцем "Керон" зайшли у води Чорного моря, які СРСР в односторонньому порядку проголосив своїми територіальними. Ішлося про 12-мильну зону біля узбережжя Криму, між Ялтою і Форосом.

Американці виконували вправу з "мирного проходу" (юридичний термін з морського права), а кораблі Чорноморського Флоту СРСР виконували дозвіл самого генсека Михайла Горбачова (до речі, його дача у Форосі якраз тоді будувалася), який дозволив впливати на подібні ситуації "активними засобами - аж до навалу".

Навал - це не таран і не зіткнення, а торкання корпусів кораблів один об одного.

На попередження з радянського сторожовика "Беззавітний" крейсер не реагував або стверджував, що нічого не порушує - оскільки американці вважали, що це міжнародна територія (причиною була різниця у визначенні територіальних вод, про яку можна прочитати тут).

З санкції командуючого Чорноморським Флотом Михайла Хронопуло "Беззавітний" здійснив навал на "Йорктаун", а сторожовик СКР-6 - на "Керон". Перший же доторк "Беззавітного" пошкодив леєри лівого борту крейсера та зім'яв пускову установку крилатих бойових ракет "Гарпун".

Саме цей найнебезпечніший момент "битви під Ялтою" і знятий на цьому відео. Після розпаду СРСР конфлікт стали називати "останнім інцидентом Холодної війни". 

Під час навалу "Беззавітний" і СКР-6 зазнали пошкоджень. СКР-6 порізали на брухт ще за Червонозоряного Чорноморського флоту - у 1990 році. "Беззавітний" більше не виконував операцій - улітку 1997 року під час розподілу ЧФ він дістався Україні так до кінця й не відремонтованим, отримавши нову назву "Дніпропетровськ".

У 2002 році фрегат "Дніпропетровськ" вивели зі складу бойових кораблів ВМС України, а весною 2005-го його корпус затопили в Чорному морі.

Єдиний фрегат нинішнього українського флоту - "Гетьман Сагайдачний", збудований у 1992 році.

Крейсер "Йорктаун" після того успішно виконував бойові і не тільки місії у Середземномор'ї, Адріатиці і Карибському басейні, а в 1992 році став першим кораблем НАТО, який зайшов у до того закритий військовий порт Сєвєроморськ (база Північного флоту РФ).

"Йорктаун" списали на брухт у грудні 2004-го.

Дивіться також інші матеріали за темою "Холодна війна":

1964: Кандидат у президенти США лякає виборців комуністами. ВІДЕО

Як СРСР збив пасажирський "Боїнг", а пілот посадив літак на лід. ФОТО

1983: Рейган називає Радянський Союз "імперією зла". ВІДЕО

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.