25 лютого 1918

Як УНР вводила єврочас. У 1918-му годинники переводили на 68 хвилин

"Україна розриває рішуче старі примусові зв'язки з Московщиною, зв'язується тісніше з західною Європою, водночас приймаючи і спільний час, вагу і міру, тому що різниці дуже ускладнюють зносини, торгівлю та подорожі..."

У 1918 році Україна узгодила свій час із середньо-європейським.

В Російській імперії користувалися місцевим сонячним часом. У ХІХ ст. це ще не вносило якогось великого дискомфорту у життя, адже мобільність населення була невисокою, а зв'язок тільки зароджувався.

Незручності відчувалися хіба що на залізниці. Через це на ній було запроваджено Петроградський час, який був місцевим сонячним часом для одного із петроградських вокзалів. При цьому різниця у часі із європейськими сусідами Росії становила 1 годину і 8 хвилин.

Перетинаючи кордон між Австро-Угорщиною та Російською імперією, пасажири мали можливість подорожувати у часі. Адже коли у Львові була 12 година дня, на Київському вокзалі годинники показували 10 годину 52 хвилини. Додавалася і різниця у 14 днів між старим і новим стилем календаря.

Однак, поступово ставало очевидним, що така ситуація є ненормальною. Тимчасовий уряд, що прийшов до влади в Росії у березні 1917 р., спромігся лише на переведення годинника на 1 годину вперед з метою економії енергоресурсів.

Життя йшло вперед. У листопаді 1917 р. проголошено Українську Народну Республіку. Згодом підписано Берестейський мирний договір між УНР та Центральними державами (Німеччиною, Автро-Угорщиною, Болгарією та Туреччиною). 

Проєвропейський вектор зовнішньої політики УНР став переважати над прагненням жити у федерації із Росією. Тим паче, що там владу захопили більшовики.

Газетна публікація "Закону про заведення на Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середнє-европейський час" (Вістник Ради народніх міністрів Української Народньої Республіки. - 1918. - № 14. - С. 4.) 

Згідно з цим законом по всій території Української Народної Республіки стрілки годинників переводилися на 1 годину і 8 хвилин назад, а 16 лютого рахувалося 1 березням.

Відтоді Україна стала жити в одному часовому поясі із Берліном та Віднем. Росія узгодила свій годинник із Європою із різницею в 1 годину лише у 1919 р.

Відзначимо, що політичний підтекст такого рішення тоді не приховувався.

Газета "Вістник Ради народніх міністрів Української Народньої Республіки" - тогочасний відповідник нинішнього "Урядового кур'єра" - прямим текстом писала:

"Україна розриває рішуче старі примусові зв'язки з Московщиною, відмежовується від напастників, що силоміць хотіли її держати в руці своїй, зв'язується тійсніше з західньою Європою, а з тим мусить прийняти і спільний рахунок часу, вагу і міру, тому що ріжниці в сих рахунках і мірах дуже утрудняють зносини, торговлю, подорожі".

Читайте також:

Возз'єднання УНР і ЗУНР (унікальні ФОТО від Інституту національної пам'яті)

1918 рік. Червоне Козацтво з'явилося раніше, ніж російська Червона Армія

Гайдамаки з Донбасу. Як "донецькі" придушили повстання на "Арсеналі"

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.