Віталій Скальський
кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Симон Петлюра за парканом національної свідомості українців

В незалежну Україну Петлюра повертається вкрай поволі. Всього лише три пам’ятники, але не у столиці і не у рідному місті. Кілька десятків вулиць. Через 100 років Петлюрі продовжують робити закиди у якихось напівміфічних політичних помилках. Через пам’ятники чи вулиці на його честь українці сперечаються аж до бійок та судів. Його цитують та звинувачують. Поширють про нього вигадки та реальні історії. Вочевидь, він таки не байдужий Україні та українцям.

Крутянці на світлинах

19 березня 1918 року Київ був у зажурі... Ховали крутянців... «Прості деревяні блакитні домовини були поставлені по дві на площадки візників». На Бібіковському бульварі стрікотіла плівкою відеокамера, що фільмувала траурну процесію. Професор Грушевський сказав: «Dulce et decorum est pro patria mori. – Солодко і прекрасно вмерти за отчизну так, як умерли оці сини й брати наші, які полягли головами, боронячи рідний край від ворогів...». У будівлі Центральної Ради робили ремонт – з фронтону знімали двоголового орла, символ російського самодержавства.

Віталій Скальський: Вбивство Леоніда Пʼятакова

В різдвяну ніч з 24 на 25 грудня 1917 (6–7 січня 1918) р. о пів на четверту біля будинку № 5 по вул. Кузнечній у Києві стояли близько 20 осіб у військовій формі. На дзвінок вийшов двірник. Він почув вимогу показати квартиру Пʼятакових

Берестейський мирний договір 9 лютого 1918 року: тексти та термінологія

10 лютого 1918 року українські та німецькі газети вийшли із повідомленнями: МИР! Польські газети того ж дня вийшли з траурними передовицями. А напередодні, 9 лютого (27 січня) 1918 року у Бересті між Українською Народною Республікою з одного боку та Австро-Угорщиною, Німеччиною, Болгарією та Туреччиною – з іншого було підписано мирний договір.

Віталій Скальський: Персональний пенсіонер УНР Іван Нечуй-Левицький

Він доживав віку у доброчинному закладі-притулку для немічних, самотніх, безнадійно хворих та став першим, кому незалежна Україна надала державну пенсію

Віталій Скальський: Карна експедиція проти української книжки

19 вересня 1919 року у Києві було розгромлено одну із найстаріших та найбільших україномовних книгарень. Трохи більше сорока тисяч книжок українською мовою було спалено. Так намагались знищити українців прихильники «єдіной, нєдєлімой Росії»

Паскуда. Наймолодший прем'єр в історії України

Наймолодший в історії український премʼєр став головою уряду незадовго до свого 33-річчя. Колеги-політики про нього відгукувалися не найкращими словами. Паскуда - звичне слово на адресу українського премʼєр-міністра у 1918 році.

Як не проголосили незалежність. Перший Універсал у деталях

Універсал писали у Малій Раді. Есери запропонували дуже короткий текст. Утім багатьом присутнім він здався надто радикальним. Тоді свій варіант запропонував Володимир Винниченко

Дрогобич+: "схеми", заколоти і революція

- Добрий вечір, панове. Руки до гори!
- Маєш! – відповів один із старшин і стрілив з револьвера. Бунтар повалився вбитий.

"Кульгава качка". Як Грушевського на виборах "прокотили"

У боротьбі за керівні посади в УНР цілком звичними були політичні дискусії, пошук "своїх" у виборчих комісіях та скасування результатів виборів.

Віталій Скальський: Як Гетьман воєнний стан запроваджував

Воєнний стан в Україні запроваджується не вперше. 100 років тому, у листопаді 1918 року гетьман Павло Скоропадський запровадив воєнний стан майже в усій Українській Державі. Кривава бійня світової війни наближалась до завершення. Четвертний союз зазнав поразки. З дня на день очікували підписання Компʼєнського перемирʼя. "Клаптикова імперія" - Австро-Угорщина - розпадалась на шматки. Про свої прагнення до незалежності оголосили хорвати, словенці, чехи. Українці, румуни, поляки та серби шукали можливості возз’єднатися з іншими частинами своїх народів.

Віталій Скальський: Студентські заворушення 14-15 листопада 1918 року

15 листопада 1918 року у Києві пролунали постріли. Державна варта таким чином розганяла демонстрацію студентів, що не хотіли йти в армію.

Київ прокинувся. Як почалася Українська революція

Грушевський зустрів революцію в одній із московських бібліотек. Винниченко теж перебував у Москві. Петлюра тоді жив у Мінську, працював у представництві Земського союзу на Західному фронті. Київ спав…

160 днів "першої" УНР. Які результати?

Один голова парламенту, два премʼєр-міністри, понад 30 міністрів. Що вони встигли зробити за 160 днів Української Народної Республіки?

Віталій Скальський: П’ять мантр про "приречену" державу

Українці програли! Українці програли через чвари! Не треба було довіряти більшовикам! Винні – політики! Діячі Центральної Ради не звертали увагу на армію. – Ми часто чуємо ці мантри про причини поразки Українськї революції. Але…

Віталій Скальський: "Калинівка"-1918. Як вибухало сто років тому

Вибухи на артилерійських складах під Вінницею – не перші в історії Україні. Різного роду надзвичайні ситуації на артилерійських складах ставалися відколи з'явились ці сховища. Але сто років тому жертв було значно більше.

Повінь і більшовики. Як Луганськ перетворився на Венецію і що з цього вийшло

На повені активно піарились більшовики. Поки міська дума та управа перебували у сонній розгубленості, лідер місцевих більшовиків Клим Ворошилов знайшов кошти та активно долав наслідки стихії. Як наслідок – на місцевих виборах улітку 1917 року відносну перемогу здобула саме ця партія.

"Боронячи Україну від насильників". Наші перші "кіборги"

У березні 1918 р. крутянців перепоховали на Аскольдовій могилі. Наразі вдалося встановити та перевірити життєписи вісьмох героїв та віднайти шість їхніх фотокарток. Пропонуємо читачам подивитись у вічі захисникам Києва від московських окупантів.

Про першого мера Донецька. Життя і смерть Семена Ієйте

В 1917 р. Юзівка нарешті отримала статус міста. Були проведені вибори в органи місцевого самоврядування. Вибрали і міського голову. Не "народного мера", а справжнього. Більшовики намагалися витерти пам'ять про нього. "Історична Правда" виправляє цю помилку.

Дворянин, попович і селянин (три біографії загиблих під Крутами)

Дворянин з Полтавщини, попович із Київщини і селянський син із Житомирщини... "Історична Правда" представляє досі не публіковані документи, які розкривають деталі життя трьох із 27 розстріляних на станції "Крути" студентів.

Як УНР вводила єврочас. У 1918-му годинники переводили на 68 хвилин

"Україна розриває рішуче старі примусові зв'язки з Московщиною, зв'язується тісніше з західною Європою, водночас приймаючи і спільний час, вагу і міру, тому що різниці дуже ускладнюють зносини, торгівлю та подорожі..."

Віталій Скальський: Забути війну. Друга світова не належить до ключових явищ в історії України

Якщо ми забудемо Другу світову (чи Велику вітчизняну) війну, будемо надавати їй менше уваги у засобах масової інформації, популярній літературі, щоденній життєвій практиці, ліній розколу в українському суспільстві стане менше.