Українська правда
Історична правда

Як світ називав Леніна - "Vladimir" чи "Nikolai"? І як він називав себе?

22.04.2012 _ Олександр Чубко
Версія для друку

При спробі написати огляд західних публікацій про радянського вождя неможливо не зіткнутися з дивовижним для непідготовленого читача способом іменування Леніна. То тут, то там бачимо засновника Радянського Союзу, лідера комуністичної революції — "Миколу" Леніна...

Джерельна база

Щоб оцінити масштаби цього явища, давайте максимально проаналізуємо іншомовну пресу за ціле століття. Рік тому, коли збиралася ця інформація, для такої амбітної мети існував належний інструмент.

Google News Archive — проект, що заявляв про амбіцію створити "базу даних, що складатиметься з усіх газетних архівів з часу винайдення друкованої преси".

На відміну від інших масивних архівів — NewspaperArchive, ProQuest, Readex, Newsbank — ресурс не вимагав платної підписки і був зручним у користуванні.

На превеликий жаль, у середині 2011-го Google несподівано закрив проект.

Повний перелік джерел Архіву не публікувався, але серед них були:

  • вже існуючі інтернет-архіви (BBC News, Time Magazine, New York Times…)
  • видання, що оцифровувалися за партнерською програмою Google (за моїми підрахунками, близько 2500 видань, переважно англійською, але також чимало французькою та іспанською).

Методика

Я шукав статті, де поруч стоять прізвище “Lenin” або “Lenine” і будь-який з іншомовних варіантів імен "Микола" або "Володимир".

Всі статті (понад півтори тисячі), окрім тих, що стосуються імен “Nikolai” і “Vladimir”, були проглянуті, щоб пересвідчитися, що вони дійсно стосуються радянського вождя, а не є помилковими збігами.

Через численність результатів, кількість статей на вказані два найпопулярніші запити (див. таблиці) пошукова система вказувала лише приблизно. Тому якщо поодинокі хибні влучання і були, вони не впливають на точність підрахунків.

Результати

Отже, перейдімо до цифр, щоб дізнатися "скільки?" і "коли?" ім’ям Леніна в іншомовній пресі було "Микола".

Сума результатів за запитами “Lenin” і “Lenine” склала 316 400 статей (усі пошуки — станом на 13 квітня 2011 р.). У понад 19 000 з них Ленін називався на ім’я. Ось у яких варіантах траплялося "ленінське ім’я" Микола:

Ім’я

статей

роки

мови (окрім англійської)

Nikolai

≈3 712

1907–2009

?

Nicolai

≈942

1917–1999


Nicholas

150a

1916–2001


Nicholai

87

1917–2005


Nicola

43

1919–1967


Nikola

46

1917–1982


Nikolay

19

1940–1972


Nickolai

37

1917–1985


Nicolas

12b

1923–1985

іспанська — 6, французька — 2

Nikolaj

10

1918, 2008–2010

італ. — 7, словен. — 1, швед. — 1

Nichola

3

1917, 1919


Niclas

1

1962

іспанська — 1

Nicolay

1

1960


Всього

5 063

1907–2010

5

Nikolaas, Nicolau, Мікалай, Mikuláš, Mikołaj — 0 результатів.

  1. Не враховані:
  • 10 повідомлень про губернатора з Гани на ім’я Nicholas Lenin Anane-Adjei.
  • 1 повідомлення про 6-річного Миколку Леніна з Куби. Мати, що втекла з ним до Майямі від колишнього чоловіка, "фанатичного послідовника Фіделя Кастро, що хрестив дитину на честь російського комуніста", просить відповідні служби дозволити дати дитині нове ім’я.
  1. Не враховані ще три повідомлення про кубинського хлопчика, а також стаття "Ніколя Ленін Саркозі", в якій французький президент порівнюється з радянським вождем за палкі звинувачення на адресу "спекулянтів, що підривають економіку".

Походження Леніна: калмики, чуваші, євреї, німці, шведи...

Порівняймо із вживаністю у західній пресі імені "Володимир Ленін":

ім’я

статей

Роки

мови (окрім англійської)

Vladimir

≈14 086

1917, 1919, 1921, 1930–2011

іспанська, французька

Wladimir

95

1974, 1998–2011

німецька

Всього

14 181

1917– 2011

3

Отже, загальне співвідношення імен Леніна у пресі з Google News Archive:

  • «Володимир» — 73,7 %
  • «Микола» — 26,3 %

Досить суттєвий результат для "Миколи", але ще більше він може нас здивувати, якщо ми подивимося на хронологічні гістограми результатів, які нам пропонує Google:

На жаль, Google вже припинив робити таку візуалізацію.

NB: однакова висота стовпчиків на нижньому і верхньому графіках не означає однакову кількість статей! У імені "Nikolai" їх значно менше 

Як бачимо, вживання "Миколи" йшло рівномірно, але поступово припинилося останнім часом (не зустрічається в 2010-х), а "Володимира" почалося пізніше (не зустрічається в 1900-х; в 1910-х і 20-х — лише три рази), але вибухоподібно зросло з 80-х.

Розіб’ємо отримані нами в таблиці результати за десятиліттями:


30-ті

40-ві

50-ті

60-ті

70-ті

80-ті

90-ті

00-ні

Nikolai / Nicolai

684

336

339

355

293

223

56

41

Vladimir

26

13

51

180

569

2490

4370

4950

Lenin загалом

14 400

16 900

23 400

27 600

24 400

35 200

30 400

66 100

Як бачимо, хоча ім’я "Володимир" домінує кількісно (становлячи майже ¾ результатів), хронологічно "Микола" переважає аж до 1970-х.

Очевидно, це іменування було таким єдино зрозумілим для американців у 1918 р., що видавництво "Трудяга" випустило брошуру одного з чільних більшовиів Григорія Зіновьєва (в якій він називає Леніна лише “Comrade Lenin” або “Vladimir Ilyitch”) під назвою "Nicolai Lenin".

Зверніть увагу на обрамлення зі свастики. Більшовицько-нацистські взаємозапозичення у візуальній і музичній культурі — тема для окремої статті 

Різке зростання популярності "Володимира" можемо побачити на графіку:


Можливі причини

Щоб спробувати вловити, чому в першій половині ХХ ст. за лідером російської революції закріпилося саме ім’я Микола, розглянемо найдавніші випадки цього вживання імені Леніна, які зможемо знайти.

Володимира Леніна ми не зустрічаємо в Архіві до 1917 р. За єдиним цікавим винятком — героя невідомих романів невідомого французького письменника (з польського герба "Шренява без Хреста") князя Юзефа Любомирського (1839–1911). Один з цих творів називається ну просто як пророцтво: “Цар нігілістів. Російський Монте-Крісто” (1891).

Микола Ленін з’являється в архівах Google News 20 травня 1907 року в повідомленні, продубльованому дослівно у газетах The Day, Lewiston Evening Journal (на передовицях) і Spokane Daily Chronicle, наступного дня — в New York Times і через 4 дні в The Ottawa Free Trader. У ньому розповідається, що російська поліція ідентифікувала в Миколі Леніні, "лідері більшовицької фракції на соціал-демократичному конгресі у Лондоні" (він же V з’їзд РСДРП, заборонений у Данії, Швеції та Норвегії), "відомого радикального лідера початку 90-х" Володимира Ульянова і видала ордер на його арешт.

New York Times, May 21, 1907 

Boston Evening Transcript навіть подає коментар "Миколи" Леніна з цього приводу:

— Це дуже цікаво, але, на жаль для російської поліції, я не маю наміру повертатися до Росії. Я поїду в Париж і продовжуватиму свою роботу заради російської свободи там.

Виглядає так, ніби іноземні журналісти дізналися про цього "учасника конференції" (станом на 1907 р. ще їм зовсім невідомого?) саме під іменем Микола. Хоча про таке ім’я немає ніяких згадок у протоколах з’їзду [4] — там усюди (в тому числі і на фото ленінського рукопису) Ленін вживається без імені. Від кого ж журналісти взяли це ім’я — від самого Леніна? Від поліції? З публікацій, підписаних "Н. Ленін"?

Розписка більшовиків про умови проїзду через Німеччину в 1917-му. Джерело: http://hasid.livejournal.com/

З цього приводу є дві версії. Іван Краснов, що працював з архівами американського журналіста-комуніста Джона Ріда, пише:

В.І. Ленін сам іноді підписувався під деякими документами та матеріалами, адресованими до американців та англійців, як “Микола Ленін”. [3]

Натомість, письменник Михайло Штейн стверджує:

За кордоном “Н. Ленін” розшифровували завжди як Ніколай Лєнін. Без сумніву, це відбувалося тому, що Ніколай — найпоширеніше російське ім’я на букву “Н”. [5]

У книзі "Ульяновы и Ленины" Штейн помилково стверджує, що вперше ім’я "Микола Ленін" зустрічається в 1918-му, а востаннє — у 1965-му (як ми побачили, його можна знайти щонайменше з 1907-го до 2010-го). Але цікаві наведені ним приклади:

… іменем “Ніколай” його називає американська газета “Чикаго дейлі ньюс” 27 жовтня 1919 р. В.І. Ульянов відповів на п’ять питань її кореспондента І. Левіна і підписав відповідь так: Wl. Oulianoff (N. Lenin). Редакція газети замість “N. Lenin” вказала “Nikolai Lenin”.

У газеті "Пролетарий", органі РСДРП, що видавалася в Женеві в 1905 році Ленін підписувався як "V. Oulianoff"

… В 1920–1921 рр. у Мадрасі [Індія] вийшла двома виданнями книга Г.В. Крішна Рао “Ніколай Лєнін. Його життя та діяльність”.

… 16 червня 1921 р. Б. Шоу надіслав В.І. Ульянову в подарунок свою книгу “Назад до Мафусаїла”. На титульному аркуші великий англієць зробив напис: “Ніколаю Лєніну, єдиному державному діячу Європи, що має талант, характер і знання, що відповідають його відповідальному становищу”.

… Чеський поет В. Незвал написав вірша “Прокламація Ніколая Лєніна”. “Ніколаєм Лєніним” назвав В.І. Ульянова керівник районного муніципалітету Гавани в траурні дні 1924 р., закликаючи своїх громадян оплакувати великого громадянина. Востаннє розшифровку літери “Н” як “Ніколай” ми зустрічаємо у Анрі Костона, укладача “Словника псевдонімів”, що вийшов у Парижі в 1965 р. [5]

 New York Tribune, 23 лютого 1920 р.

Це демонструє географічну широту вживання "Миколи" — Індія, Британія, Чехія, Куба. А тепер ще цікавіше:

далеко не всі жандарми знали справжню біографію і справжнє ім’я В.І. Ульянова. Наприклад, підполковник корпусу жандармів Ф.С. Рожанов у підручнику з історії революційного руху в Росії … писав: «Ульянов (Ленін Ніколай Ілліч …» [5]

Отже і в Росії це явище зустрічалося. А у образній формі — навіть в Україні, якщо вірити культурологу Вадиму Скуратівському, який пише, що Сергій Єфремов у своїх щоденниках називав Леніна "Миколою Третім" (натякаючи на відродження у "військовому комунізмі" найгірших рис режиму Миколи ІІ).

Як сам Ленін підписував свої праці?

Один зі способів швидко це перевірити — пошук по сайту http://vilenin.eu/, на якому розміщене "Повне зібрання творів Леніна". В ньому присутні безліч бібліографічних посилань на прижиттєві публікації Леніна з вказанням оригінального написання імені автора.

Прижиттєве видання творів глави Ради Народних Комісарів, 1922 р.

Такий пошук дає 518 випадків використання імені "Н. Ленин" (або "Ленин Н."), але воно жодного разу не розшифровується як "Николай". Натомість, серед 229 використань псевдоніму "В. Ильин" є його розшифрування як "Вл." і "Владимир".

Також можна знайти майже 20 випадків використання форми "В. Ленин" — переважно, це записки особистого змісту.

Популярна історія виникнення псевдоніму "Н. Ленин" розповідає про паспорт на ім’я справжнього Ніколая Леніна, який йому подарувала для конспірації родина, що йому симпатизувала. Однак історик Сєргєй Цвєтков пише, що псевдонім "Н. Лєнін" виник у кінці 1899 р., коли Ленін підписав ним "Проект програми нашої партії". А паспорт йому подарували три роки потому, після смерті Ніколая Лєніна в 1902 р.

Можна задаватися питанням, "чи є розшифрування псевдоніму Н. Ленін як Николай Ленин логічним чи помилковим?".

Втім, безвідносно до відповіді, сама закордонна преса поступово стала вважати цей варіант помилковим.

"Могила Леніна - колиска людства". Вождя революції ховали шість років

Можливо, це почалося з прес-конференції Рональда Рейгана 20 січня 1983 р., на якій він згадав "10 заповідей Миколи Леніна", які нібито дозволяли росіянам чинити будь-які підлості. Широка реакція ЗМІ, які швидко виявили, що насправді ці "заповіді" є продуктом німецької пропаганди, привернула увагу також до того, що Ленін-то "насправді" Володимир або "Н.", але ніколи не "Ніколай".

Знаменита книга Джона Ріда, з вступом "by Nikolai Lenin". Книга видана за життя Ілліча у 1922-му

Так форма "Микола Ленін" стала не лише помилковою, але й ідеологічно навантаженою. Цікаве спостереження робить історик Холодної Війни Реймонд Гартгоф:

Приписування Володимиру Леніну (Володимиру Ульянову) імені "Микола", ймовірно спричинене його раннім псевдонімом "Н. Ленін", з якоїсь дивної причини часто вживалося жорстко антикомуністичними західними коментаторами … [1]

Американський журнал Liberator у 1919 році, не вагаючись, назвав його "Nikolai"

Висновки

Називати Леніна Миколою було загальноприйнято з 1907 р. до 1930-х, і більш прийнято до 1970-х. Це поширювалося на газети і книги, на людей, що зустрічалися з Леніним, і тих, хто ледве знав, хто він такий.

Це призвело до виникнення екстравагантної теорії змови про існування "двох Ленінів" — самарського юриста Володимира Ульянова і американського агента Ніколая Лєніна (лідера соцпартії США Боріса Рейнштейна, що знайшов собі в Ульянові росіянина, щоб його знищити і замаскуватися під його біографію; саме Рейнштейн зараз нібито і лежить у Мавзолеї, що нібито підтверджується нібито науковою експертизою фотознімків Леніна різних років).

Це проникло навіть у імена дітей, названих на честь більшовицького вождя (пишуть, що від цього псевдоніму взяв собі російське ім’я син Чан Кайші Ніколай Єлізаров — майбутній президент Тайваню Цзян Цзінго). Це зазвичай сприймається, як явище англомовного світу, але зустрічається і в італійській, іспанській, французькій та інших мовах.

Або грецькою... Джерело: http://www.marxists.org/ellinika/archive/lenin/index.htm 

Одні вважають, що Ленін сам розшифровував свій "Н. Ленін" як Микола (але не надають документальних підтверджень), інші вважають це помилкою "тупих американців", які все переплутали.

Склейте мавзолей Леніна (паперова модель 1925 року)

Врешті-решт, в ході стрімкого зростання вживання в англомовній пресі імені "Володимир Ленін", самі американці вже прийняли другу точку зору і сприйняли слова "Микола Ленін" з вуст Рональда Рейгана так, як сприймають помилки Джорджа Буша-молодшого чи Віктора Януковича. На даний момент, варіант "Микола Ленін" фактично витіснений з вживання в англійській мові.

Література:

  1. Garthoff R.L. The Great Transition: American-Soviet Relations and the End of the Cold War. — Washington: Brookings Institution Press, 1994. — P. 9.
  2. Zinovieff G. Nicolai Lenin: His Life and Work. — Cleaveland: The Toiler, 1918. — 50 p.
  3. Краснов И.М. Джон Рид: правда о Красной России. — М.: Сов. Россия, 1987. — с. 74. (Google Books)
  4. Протоколы съездов и конференций Всесоюзной Коммунистической Партии (б). Пятый съезд РСДРП. Май–июнь 1907 г. // под ред. Ем. Ярославского. — М.: Партиздат ЦК ВКП(б), 1935. — 878 с.
  5. Штейн М.Г. Ульяновы и Ленины. Семейные тайны. — СПб.: "Нева", 2004. — с. 392–394. (Google Books)

Джерела (в хронологічному порядку; відвідані 21 квітня 2012 р.):

  1. Lubomirski J. “Czar of the Nihilists,” Boston Daily Globe, November 22, 1891.
  2. “Russian Leader Under Charges,” The Day, May 20, 1907.
  3. “Leader Lenin to be arrested,” Lewiston Evening Journal, May 20, 1907.
  4. “Charged with high treason,” Spokane Daily Chronicle, May 20, 1907.
  5. “A Famous Rebel in London,” New York Times, May 21, 1907.
  6. “Recent Socialist Action,” Boston Evening Transcript, May 22, 1907.
  7. “Will Arrest Nikolai Lenin,” The Ottawa Free Trader, May 24, 1907.
  8. Nicholas Lenin To Get New Name,” The Tuscaloosa News, May 13, 1968.
  9. Miller L. “Reagan’s stripes still same”. The Telegraph-Herald, January 30, 1983.
  10. “Nicolas Lenin Sarkozy,” Wprost24, March 24, 2010. 


Олександр Чубко
студент Могилянської школи журналістики

Теми: Ленін, XX сторіччя, історія СРСР, історія Росії, революція, КПРС, періодика



АВТОРИЗАЦІЯ
Для авторизації використовуйте ті самі ім'я і пароль, що і для коментування публікацій на "Українській правді".


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter