14 жовтня 1919

Свято присяги УНР

"Всі оглядаються назад і дивляться на вулицю, по якій проноситься кілька автомобілів: "Он Петлюра... Спереду... " 14 жовтня 1919 року у тимчасовій столиці УНР Камʼянці-Подільському відбулась урочиста присяга чиновників та війська

14 жовтня 1919 року у Камʼянці-Подільському, тимчасовій столиці УНР, відбулась урочиста присяга чиновників та війська. Тодішня українська преса у деталях описала цю подію. Газетний опис передруковуємо з газети "Україна" (1919, № 52).

Докладніше про контекст цієї події читайте в статті Михайла Ковальчука "Петлюрівська Покрова. УНР на краю безодні"

СВЯТО ПРИСЯГИ

У місті

14 жовтня відбулася в Кам'янці урочиста присяга Високої Директорії, Уряду, військ, урядових і громадських установ і ріжних організацій на вірність Українській Народній Республіці.

З ранку місто прийняло святковий вигляд. Будинки Високої Директорії, міської управи, губерніяльного земства, національного клюбу, державних і инших громадських установ і приватних осіб були вбрані килимами, ялиною, національними прапорами.

На багатьох бальконах були прапори з написами "Хай живе Самостійна Україна", "Слава Отаманові Петлюрі", "Дайте військам У. Н. Р. одежу і взуття", "Допомагайте армії в її важкій боротьбі з ворогами", "Земля і воля народові", "Хай живуть повстанці", "Слава нашим лицарям", "Всі за Високою Директорією", "Геть Деникина з України", "Хай живуть сполучені Україна і Галичина", "Кров і піт дадуть Україні Самостійність", "Хай живе міцна згода Галичини з наддніпрянцями" і т. и.

"Урочиста обітниця Директорії УНР". Поштівка 1919 р.
http://unr.memory.gov.ua/documents/urochista-obitnitsya-direktorii-unr-poshtivka-1919-r

Новопляновський міст був уквітчаний кленом. Вулиці весь день були переповнені народом, який приймав участь у великому святі.

В катедральному соборі

Свято розпочалось службою Божою в катедральному соборі, який ще задовго до початку служби почав наповнятися народом.

На площі розташувались представники ріжних міністерств, деякі з прапорами.

На прапорі представників від залізничників був такий напис: "Хай живе день визволення трудового Українського Народу через визволення націй до Інтернаціоналу".

Потім наліво розташувалась сотня № військової школи з оркестрою на чолі з Військовим Міністром Петровим. Навколо площі велика сила народу.

Біля Собору і при вході в Собор підтримують лад братчики Св. Кирило-Методієвського Брацтва на чолі з братчиком професором Бідновим.

Посвідчення членів Кирило-Мефодіївського братства, які делегуються до Директорії УНР у справі свята 14 жовтня. 13 жовтня 1919 р.
Посвідчення членів Кирило-Мефодіївського братства, які делегуються до Директорії УНР у справі свята 14 жовтня. 13 жовтня 1919 р.
ЦДАВО України. Ф. 1429. Оп. 1. Спр. 14. Арк. 6.

О 10 год. почалась служба, яку правило українське духовенство. Співав національний хор.

Після прочитання Євангелія представник духовенства сказав промову, присвячену сучасному моментові.

Дорогі брати українці - сказав промовець - ми переживаємо надзвичайної ваги мент. Нещасна Вкраїна завжди була під ярком чужинців: робила вже і на татар, і на ляхів, і на Москву.

Усі її нищили, вивозили і забірали у неї, що було можна, а нам нічого не давали. Недавно нас відвідали большевики. Що вони нам дали?

Усе понищили, пограбували нас і ще й зараз погрожують нашому істнуванню.

На Україну суне новий ворог, ідуть наші старі знайомі — пани, які являють собою ворога ще гіршого за большовиків. Ці пани залізуть нам в душу, поневолять нас, вони несуть нам смерть!

Брати українці! Всі до міцного зроднення, до такого єднання, аби ніхто, ні один ворог, нас не переміг і не подолав.

Всі вставайте на захист України. І ми збудуємо Велику вільну Самостійну Україну.

Ми тілько тоді будемо істнувати, коли будемо вільними і незалежними від инших народів, а це ми повинні зробити власними силами.

Досить вже з нас чужинців, годі вже їхнього панування. В своїй рідній хаті ми повинні бути самі господарями. Я всіх вас кличу до захисту Самостійної України і на цей подвиг ваш призиваю Боже благословення.

Члени директоріїта керівництво армії УНР. Липень 1919 р.
Члени Директорії та керівництво армії УНР. Липень 1919 р.

О 11 годині ранку з'їжджаються представники уряду та Міністри: прем'єр-міністр І. Мазепа, міністри здоровля та опікування Д. Одрина, праці – Й. Безпалко, юстиції — А. Лівицький, ісповідань - проф. І. Огієнко, жидівських справ — П. Красний, фінансів — Б. Мартос, народного господарства — М. Шадлун, шляхів — С. Тимошенко, преси і пропаганди - Т. Черкаський, пошти і телеграфа — І. Паливода, освіти Н. Григоріїв, по справам Західньої Области У.Н.Р. — С. Вітик, Державний Секретар Л. Шрамченко, Начальник Штабу Головного Отамана отаман Юнаків, керуючий вправами Директорії Миронович, в.о. Головного Державного Інспектора А. Певний, губерніяльний комісар Кондратенко, отаман Юнаків, отаман 3елінський, командир №-ського Кордонного корпусу Пилькевич, чини штабів і урядовці установ.

Були присутніми також і місії — румунська на чолі з полковником Генерального штабу Радуку і польська на чолі з капітаном Генерального Штабу Чернецьким.

Приїзд Високої Директорії

Біля 11 ½ години починається з'їзд Високої Директорії. Приїздять А. Макаренко і проф. Ф. Швець.

Незабаром приїздить Голова Директорії Головний Отаман Українських військ Симон Петлюра зі своїми осаулами: Бенем, Даценком, Крушинським, комендантом Директорії сотн. Куликівським.

Підготовка до урочистостей. Кам'янець-Подільський. 1919 р.
Підготовка до урочистостей. Кам'янець-Подільський. 1919 р.
https://k-p.net.ua

Головний Отаман прийняв рапорт від військового міністра Петрова та командира сотні №-ської військової школи, обійшов сотню і направився до Собору, де був зустрінутий головою Кирило-Методіївського брацтва професором Бідновим, який звертався до Головного Отамана з коротенькою промовою.

Закінчив промову проф. Біднов словами:

"Батьку Отамане! Ти вів нас по шляху Державного життя, ми Тобі вірили. Веди ж нас і тепер, ми Тобі віримо і підем за тобою!".

Після скінчення служби Божої Верховна Влада і Уряд вирушив на площу поза церквою Олександра Невського на Новому Пляні.

Перед присягою

Вся площа, де мала відбутися історична присяга, була заповнена військами та представниками урядових і громадських установ та громадянами.

Посередині площі був збудований великий павильон, весь викладений килимами, оббитий матерією та оздоблений українськими гербами та прапорами. Біля павильону поставлена почесна варта з прапором.

Головний павільйон урочистостей
Головний павільйон урочистостей
https://prysiaga1919.org.ua/2018/12/08/PRYSIAGA-ISTORYCHNA-DOVIDKA/

Всюди на площі багато фотографів, бажаючих зафіксувати цей історичний акт.

Навколо павильону розташувалися війська. Наліво № військова школа на чолі зі своїм начальником полковником Вержбицьким, проти павильону і направо частини військ Камʼянецької Залоги зі своїми оркестрами, а також і прапорами.

Останні місця були відведені для урядовців, між якими високо маяли прапори та ріжні плякати з ріжними написами.

Приїзд Головного Отамана

О 1 годині дня до павильону під'їжджає Головний Отаман, приймає рапорт, йому музики грають зустріч.

Під час обходу та привітання музики: грають національний гімн.

Єпіфан Камінський
Єпіфан Камінський, поранений старшина Армії УНР, з яким розмовляв Симон Петлюра під час урочистостей

Під час обходу військ Головний Отаман звернув увагу на раненого старшину з повстанчеського загону отамана Тютюнника — Єпіфана Камінського, з села Кошаро-Олександровки, Балтського повіту, який перед повстанням повернувся з полону.

На запит Головного Отамана, де поранено Камінського він одмовив, що під м. Сквирою обидві ноги, а прийшов сюди за допомогою сестри-жалібниці, щоб дати присягу, після якої надіється ще вірно послужити Україні, як тілько вилічить рани.

Присяга

Після обходу війська, урядовців та громадян, які вітали Головного Отамана гучним "слава", Директорія та Уряд зайшли в павильон, де їх чекав п.-о. Військової школи Юрій Жевченко з хрестом та Євангелієм у аналоя.

Священик Юрій Жевченко
Священик Юрій Жевченко

Зараз же було внесено прапора, який знаходився при Головному Отаманові. Цей прапор залишився від розформованого полку Дорошенка і має такий вигляд:

На великому шовковому полотнищі чудово вишитий образ Матері Божої з золотими написами. Чудове бронзове древко закінчується списом, до якого причеплене на кільцях прапор з національними стрічками.

Поряд із цим прапором стоїть і прапор Військової Школи.

Присяга Директорії

Державний Секретар Л. Шрамченко читає народу декрет Директорії, який уміщено було у вчорашньому числі нашої газети.

Після прочитання декрету Л. Шрамченко читає урочисту обітницю Директорії, слова обітниці члени Директорії повторюють.

Після чого Голова Директорії С.Петлюра, а за ним і члени цілують хрест, Євангеліє та прапор.

Цілування прапора
Цілування прапора. Камʼянець-Подільський. 14 жовтня 1919 р. (на думку історика Михайла Ковальчука на фото зображено свято випуску Спільної юнацької військової школи у Кам`янці початку листопада 1919 р.)
https://prysiaga1919.org.ua/2018/12/08/prysiaga-istorychna-dovidka/

Під час цієї справи було зроблено з гармат салют.

Присяга міністрів

Після обітниці, яку дали члени Директорії Українській Народній Республіці, дають урочисту обітницю міністри. Далі приводяться до присяги урядовці.

Висока Директорія та Уряд сходять з павильону до війська, де пан-отець Жевченко звернувся до Головного Отамана з такими словами:

"Народній Герою наш пане Головний Отамане і Ви, Світла Директоріє! Весь світ бачив всі Ваші труднощі, які Ви несли [за]для народу, здобуваючи йому волю. Своїми трудами Ви зʼєдналися з народом!

Сьогоднішньою обіцянкою народу, Ви ще більше зʼєдналися з ним. Вітаю Вас! Господь допоможу Вашій перемозі у святій боротьбі за рідну Україну".

Далі війська становляться на коліно, повторюють слова військової присяги і цілують військовий прапор.

Цілування прапора
Цілування прапора. Камʼянець-Подільський. 14 жовтня 1919 р. (на думку історика Михайла Ковальчука на фото зображено свято випуску Спільної юнацької військової школи у Кам`янці початку листопада 1919 р.)
https://prysiaga1919.org.ua/2018/12/08/PRYSIAGA-ISTORYCHNA-DOVIDKA/

По закінченню присяги війська пройшли перед Головним Отаманом церемоніяльним маршем.

Своєю дисциплінованістю, стрункістю і військовою вихованістю на присутніх війська створили сильне вражіння.

Під час відʼїзду Головного Отамана населення вітало його гучними "Слава!"

Свято в театрі

"Хуторяне"

Через "малоросійську" неохайність комісії по улаштуванню вчорашнього свята в театрі Садовського наша газета не одержала запрошень на урочистий спектакль, і через те не має змоги вмістити в сьогоднішньому числі відчиту про ті історичні промови, які виголошувались представниками Високої Директорії та Уряду.

Редакція страшенно здивована таким нечуваним, мʼягко висловлюючись, дивним відношенням до преси.

Це явище свідчить про цілісне нерозуміння значіння преси тими, хто входив в склад комісії по влаштуванню урочистого спектаклю.

Перше міністерство здоров’я України

На початку травня 1918 року Гетьман Павло Скоропадський розпорядився створити Міністерство народного здоров’я та опіки. В УНР часів Центральної Ради такого міністерства не було. Медико-санітарна справа раніше перебувала у відомстві Міністерства внутрішніх справ, а потім окремого департаменту при уряді

Подвійне життя КҐБіста Заваригіна: чи міг чекіст співпрацювати з ОУН?

Павло Заваригін бореться з українськими повстанцями на Тернопільщині та робить непогану кар'єру. Але в якийсь момент все починає йти не так, і врешті решт чекіст стріляє собі в голову. Збереглися спогади, згідно яких Заваригін насправді став агентом ОУН. Чи не цим пояснюється самогубство?

Як виглядає бункер на випадок ядерної війни під Херсонською ОДА

Це на всіх працівників обкому розраховувалося? — Ні, не на всіх, у разі удару рятується тільки керівництво. Вони спускаються в бункер, а решта гинуть.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.