"Якщо якесь лихо нагряне, то згодом усе налагодиться". Листи Карла XII з України

У шведських архівах зберігаються власноручні листи Карла ХІІ, у яких він згадував Україну та козаків. Наприкінці ХІХ століття вони були опубліковані. Але ніколи досі не перекладались українською мовою і, швидше за все, не були відомими українським історикам

Карл ХІІ з сестрами

Від редакції: "Історична правда" публікує другу підбірку листів шведського короля Карла ХІІ часів Північної війни, які переклала Марина Траттнер. Перша підбірка цих листів - "Тут є чим зайнятись..." Листи Карла XII з Бендер




Будищі, 3 милі від Полтави д. 31 березня 1709.

 

Наймилостивіша Принцесо, люба моя Сестро!

 

У мене тільки-но з´явилась можливість написати Вам кілька рядків і скромно повідомити про себе звідси, де я протягом довгого часу був взаперті [Поштові зв´язки між Україною і рештою Європи з середини вересня 1708 були повністю перервані/зупинені. "Ми живемо як поза межами світу" (quasi ex mundo), пише один з учасників кампанії в Україні - упорядн.]. 

Я надзвичайно радий отримати радісні новини про те, що Ви, Радість Мого Серця, добре себе почуваєте. Мене так давно позбавили можливості отримувати від Вас новини і радіти тому, що з Вами все гаразд. 

Мені не залишалося нічого окрім того, щоб вперто вірити у те, що Ви здорові і щасливі. Це було моєю єдиною радістю. Цього разу я, на жаль, не зможу написати Вам довгого листа, тому що маю його швидко відправити.

З армією усе гаразд, хоч подекуди люди починають втомлюватися. Так буває, коли ворог знаходиться поруч. 

Окрім цього, ця зима була надзвичайно холодною; від незвичного холоду тут іноді помирали люди як збоку ворога, так і у нас, або відморожували собі руки, ноги чи носи [Тисячі шведських солдат померли від лютого холоду зимою 1708-1709 років. Король дуже стисло описує цю трагедію - упорядн.].

 Але, незважаючи на усе це, ця зима була веселою (!). Не дивлячись на те, що багато хто був засмучений через втрати і каліцтва від холоду, військо знаходило радість у тому, щоб періодично атакувати ворогів і послаблювати їхні позиції, хоч ворогам іноді і вдавалося викрадати наших воїнів і брати заручників. 

Одного разу цієї зими вороги здійснили напад на квартал німецького полку драгунів полковника Альфенделя і захопили його самого [Це сталося 6 лютого 1709 року - упорядн.]. Шведська армія у свою чергу періодично нападала на російські полки і дратувала ворога то в одному місті, то в іншому.

 На жаль, я маю завершувати цього листа і прошу мене за це пробачити. До моєї смерті Ви залишатиметесь моєю найулюбленішою Сестрою. 

Ваш покірний брат і слуга

Карл

 
Сестра Карла ХІІ Ульріка Елеонора з песиком
національний музей швеції

***

Бендери д. 14 березня 1711.

 

Наймилостивіша Принцесо, люба моя Сестро!

 

Я не можу не скористатися можливістю повідомити Вас, любо Сестро, кількома рядками про свої справи. Дуже сподіваюсь на те, що Ви добре себе почуваєте. Я завжди з нетерпінням чекаю новин з підтвердженням того, що з Вами усе гаразд.

Особисто мені нічого розповісти, окрім того, що я чекаю на новини від Татарського Хана, коли він повернеться зі своєю армією після зимівлі біля російського кордону і повідомить нас про свої досягнення. 

Командувач Потоцький разом зі своїми поляками, татарами і Козаками, які підтримують його, вирвалися з Немирова і маршують шляхом до України. Про те, що трапилось з ними далі, я дізнаюсь за кілька днів.

Великий візир [Магомет Балтадж, паша Сирії, який у серпні 1710 був підвищений до рівня Великого візира після Нумана Щепрілі - упорядн.] зміг вирватися з Константинополю і продовжити свій похід до нас. Його війська марширують до нас, щоб сформувати армію біля кордону, щоб росіянам теж було що робити з цього боку.

Не можу більше затримувати Вашу увагу, любо Сестро. Щиро сподіваюся, що господь береже Вас від усіх негараздів. До смерті відданий Вам брат і Ваш слуга.

 

                                                                                                                                                       Карл

 
Великий візир Магомет Балтадж 

***

                                                                                         Бендери 12 травня 1711

 

Наймилостивіша Принцесо, люба моя Сестро!

 

Повідомляю Вам, любо Сестро, про свої новини, як тільки у мене з'явилася для цього можливість. Хочу розповісти про те, що турецька Армія незабаром буде тут і я сподіваюсь, що військова кампанія зможе розпочатися за кілька тижнів.

Військові операції, які Татари, Поляки і Козаки здійснили протягом зими, були досить успішними. Черкаські Татари побували на цьому боці Азова, вони поневірялися на землі ворога і захопили кілька тисяч людей і незабаром повернуться додому, тому що глибокий сніг заважає їм просуватися далі.

Татарський Хан теж зміг захопили багатьох полонених і спалив кілька міст і сел; деякі міста мирно перейшли на його бік, інші він захопив силою. Сніг не дозволив і йому просуватися так далеко, як він планував це зробити. Тож він повернувся додому, щоб підготуватися до літньої компанії і нанести нові удари ворогу.

Його син, султан Магомет, разом з поляками і командувачем Козаків, теж досягнув значних успіхів протягом цієї зими: уся Україна, що знаходиться по цей бік Дніпра, за своєю доброю волею перейшла на їхній бік, не чинячи опору. 

Окрім того, вони знайшли кілька вороже налаштованих загонів поляків і Козаків і перебили їх. Mіста Біла Церква [оригінал - Bialazerkiof - упорядн.] і Бішев були захоплені силою. І людей там або вбили, або забрали у полон. Замок у Білої Церкви вони не захопили. Тому що він знаходиться на висоті, яку неможливо швидко захопити.

Фрагмент карти Київської губернії. XVIII століття
Фрагмент карти Київської губернії. XVIII століття

Султан Мехемет [Незрозуміло, чому використовується інше ім'я і чи мається на увазі Магомет - упорядн.] з обома командувачами залишалися в Україні протягом тривалого часу, щоб непокоїти ворога. Більшість, як і татари, після того, як вони отримали здобич і полонених, рушила додому і забрала з собою усе без дозволу. 

Через це обидва командувача і султан Мехемет (тому що у них було замало людей, щоб здійснити заплановане) були змушені повернутися сюди, щоб відновити свої сили і підготувати нову військову кампанію на літо.

У той же час звідси відправили сильні загони татар, щоб захопити полонених у ворога. Татарський Хан повідомив про те, що він відправив загін з п'ятнадцяти тисяч татар з цього боку через кордон шукати загони ворога.

Я не наважуюсь більше затримувати Вашу увагу, Любо Сестро, і сподіваюся, що ви попіклуєтеся про себе і своє здоров'я. Сподіваюся незабаром отримати підтвердження того, що з Вами, Моє Серце, усе гаразд. Наш господь завжди змінює усе на краще. 

Якщо якесь лихо нагряне, то згодом усе налагодиться. Щоб не сталося, проявляйте силу свого характеру і дійте рішуче [Тут безсумнівно мається на увазі порада надіслати експедицію у Поммерн, на яку король покладав сподівання у зв´язку з війною турків проти Росії. У той самий час він наказав не йти на жодні поступки щодо вимог з боку царя - упорядн.]

Ульріка Елеонора, королева Швеції
Ульріка Елеонора, королева Швеції
Національний музей Швеції

Необхідно продемонструвати ворогам Швеції, що у них взагалі нічого не вийде, навіть у дрібницях, і що Швеція залишиться такою, якою вона є, і з тими ж самими переконаннями, що б не сталося.

Прошу Вас скромно передати мої вітання герцогу С. Ф. Я міг би сам написати йому, але мені здається, що він не зможе розібрати мій почерк. 

Боюся, що навіть Ви, Любо Сестро, змушені докладати зусиль щоб прочитати мої листи. До смерті відданий Вам брат і Ваш слуга.

Карл






Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.