Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Тематика листівок переважно святкова та релігійна, більшість на великодню та різдвяну тематику, але трапляються і такі унікальні як на Дівич Вечір, З Йорданом та Поливаний Понеділок.

Що є унікальним для діаспорських листівок, так це, що яскраве і змістовне оформлення на українську тематику зовні було підкріплено традиційними текстами українських пісень, колядок, щедрівок, віншувань та молитв.

Досить часто у текстах листівок зустрічаються музичні ноти. Таке оформлення фактично не залишало місця для особистих привітань, і вважалося безпечним для пересилки до родин у Радянському Союзі у закритих конвертах, це мінімізувало контроль цензури та перевірку карних органів СРСР.

Зустрічаються такі тексти і ноти:

"По всьому свити стала новина"

Діва Марія Бога просила:

В що ж би я Сина свого повила?

Ти, небесний Царю,

Пришли свої дари

Цього дому господарю.

Прийшли три царі з східної землі,

Принесли дари Діві Марії:

Покірно складають

І поклін віддають

Ісусові Христові.


Ще один приклад патріотичного вітання:


Не згасне чар Різдва на Україні,

Лунатимуть колядки й щедрівки,

Як скарби найдорожчі і нетлінні,

Вони в народі житимуть віки!


Інший зразок вітання на день весілля:

Кружля над вишнями

Р'ясна метелиця,

То шлях закоханим

До щастя стелеться.

Із Долею Щасливою,

Із Доброю Годиною!



Ідеї діаспорних листівок, зображають писанки і крашанки, ототожнюючи воскресіння Христа зі сподіваннями на відродження незалежної України, підкреслення давніх християнських традицій та ремесел, як гончарства, вишивки, різьбярства та сімейних цінностей й високої моральності наступних поколінь, за незалежну соборну Українську державу.

Порівняння 188 листівок вітальних листівок переданих у колекцію Музею Мистецької Родини Кричевських свідчить, що їх виданням займалися українські видавництва – пластове Кооп. видавництво "Пласт" та "Молоде Життя", "Хвилі Дністра" з Огайо, США - засновник Василь Ільчишин, видавництво книг і платівок "Сурма" (початково "Сурма-Січ", власник – Ярослава Сурмач), "Смолоскип" у США, також художнє видавництво "Ореста" в Австралії, приватні видавництва "ТВ" (маркувало свої видання зображенням двох баранчиків) в Канаді й К. Собенка у Баунд-Бруку, США та інші.

Вітальні листівки відзначаються якісною поліграфією, хорошим папером, часто високою художньою різноманітністю та сюжетами.

Так мініатюра, О. Мошинської надрукована в Австралії 1987 р. художнім видавництвом "Ореста", зображає букет польових квітів у білій керамічній вазі (косівська кераміка) в делікатному оформлені з традиційних взірців для вишивки. Інша листівка видавництва "Ореста", зображає писанку на тлі традиційної сільської хати під стріхою, біля якої тин і "журавель".

 
О.Мошинська "В День Народження"

Василь Залуцький (Оробець) — ілюстратор, маляр, скульптор передав колорит гуцульського Різдва в усіх деталях строїв, вірувань і побуту. Він сам був виходець з Покуття, який значну частину життя творив в еміграції, в Канаді у місті Едмонтон.

 
Василь Залуцький "Христос Народився!"
 
І. Кучмак (дівчина з крашанками) "Христос Воскрес", часто підписував свої роботи СК

На святочних листівках видавництва "Хвилі Дністра" з репродукціями ікон, іконографа зі США Дарії Гуляк-Кульчицька вперше  зображено українську матір в образі Богородиці та народних строях різних етнографічних регіонів України.

 
Дарія Гуляк-Кульчицька

Значну частину колекції представляють листівки видавництва "Ореста" з картинами Леоніда Дмитровича Денисенка (народився 25 липня 1926 року у Варшаві – 12 травня 2020, Сідней, Австралія).

В українському мистецькому світі Леонід Денисенко відомий своїми численними роботами у графіці, іконописанні, книжковими ілюстраціями, обкладинками до часописів, календарів, друкованих праць українських громадських організацій, карикатурами, екслібриси, оформленням фільмів, сцен, серіями святочних карток і календарів тощо.

 
Афіша — Голодомор, Леонід Денисенко, 2008 (Австралія)
 
Леонід Денисенко перша внизу "Подяка"
 
Леонід Денисенко перша внизу "З Тисячоріччям Українського Християнства" та Ростислав Глувко, зправа вгорі "Три царі"

Можна зазначити також таких художників, листівки з їх роботами є у колекції музею:

Іван Кучмак — випускник Краківської академії мистецтв, про що свідчить його вишколений і зрілий стиль, митець, присвятив творчість картинам на історичну тематику.

Ростислав Глувко — представник молодшої ґенерації українських художників діаспори, працював в царині книжкової ілюстрації та графіки. Його роботи – це поєднання плакатного малюнку і народного малярства.

Роботи Катерини Кричевської-Росандич доньки Василя Васильовича Кричевського ("Хвилі Дністра", Клівленд, 1970 рік)

 
Катерина Кричевська-Росандич, "Подяка"


***

Видавництво "Хвилі Дністра" заснував Василь Ільчишин у 1954 році в місті Клівленд, штат Огайо, Сполучені Штати Америки. У цьому видавництві виходили платівки, вітальні листівки, мистецькі альбоми і книжки українською мовою.

У видавництві було записано 45 аудіо альбомів, у яких загалом 500 релігійних, патріотичних та народних пісень, видано понад 300 видів вітальних листівок. Велика увага приділялася виданню дитячих книжок. Продукція видавництва розходилася у США, Канаді, Австралії та в багатьох країнах Європи.

Видавництво пана Василя Ільчишина видавало не тільки листівки і книги а також серії платівок з українською музикою, бандурою, оперним співом та патріотичними піснями.

У 2019 році колекція Музею Мистецької Родини Кричевських поповнилася платівками цього видавництва з приватної колекції авторки цього тексту.

Історія оповідає, що у 1974 р. пан В. Ільчишин, таємно одержав з України слова і мелодію "Повстанського Танґо" і включив його у платівку під такою ж назвою. Платівка стала популярною і перевидавалася додатковим накладом 5 разів. Перед тим він видав платівку "Серця у пісні обнялися". Українські і Неаполітанські пісні, оркестрові обробки до "Повстанського Танґо".

 
Видавництво "Арка", платівка "Пісні У.П.А."

Також коштом п. Василя Ільчишина було видано в Канаді, першу українську платівку української оперної зірки діаспори – Ореста Руснака у 1952 році. Ореста Руснака називали українським Карузо. На п'яти платівках записано солоспіви українських композиторів. Тільки дві платівки були записані О. Руснаком у США під час його перебування у Нью­Йорку (1957).

Вони були виготовлені коштом фірми "Арка" у Нью­ Йорку. Упродовж багатьох років 1930-1960 роки, співак вважався першим оперним тенором, гастролював у Відні, Лінці, Лейпциґу, Дрездені, Берліні, Ґраці, Мюнхені, Торонто, Нью­Йорку, Детройті, Чикаго, проте ніколи не забував рідного краю, а українська пісня стала його душевною потребою.

 
Ростислав Глувко, платівка "Гомін" видавництво "Хвилі Дністра"
 
Видавництво "Арка", платівка "Українські Народні Танки"

Багатство та всеосяжність української філокартії та музичних видавництв діаспори захоплює та надихає. І представляє особливе джерело знань про українську мову, музику, мистецтво, культуру, історію, які впродовж багатьох років не піддавалися впливам та політичним змінам в Радянській Україні.

Таке мистецтво або дотримувалося сталої традиції "з дому", як у батьківських оповідках про батьківщину, або розвивалися за правилами та впливами мистецтва країни проживання з трансляцією через призму українського життя в діаспорі.

У будь-якому разі даний культурний пласт потребує подальшого студіювання та тлумачення як явища, культурного пласту, що відображає світогляд, мовні особливості, художні напрями цілих континентів та епох де жили українці.



Література:

Бугай О., В Опішному відкрилася виставка австралійських листівок. 18.09.2018, / https://pl.oblast.online/news/v-opishnomu-vidkrilasya-vistavka-avstralijskih-listivok/

Луців В., Народна Воля 23 серпня 2012, volya.if.ua

Сварник І., До історії української великодньої листівки Львівська обласна універсальна наукова бібліотека 10 квітня 2015 / https://lounb.org.ua/index.php/links-mainmenu-23/books/495-pasha15

Сятецький К., професор, завідувач кафедри народних музичних інструментів та вокалу Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, заслужений працівник освіти України. Молодь і ринок No6 (161), 2018 "Буковинський соловейко", "Український Карузо", "Співак, який має богом даний теноровий голос найсолодшої звукової принади": виконавська і музично-громадська діяльність видатного Ореста Руснака

Стефанчук У., П'ятдесят років діаспорної листівки. Україна Модерна. Міжнародний Інтелектуальний Часопис. 08,02,2017 / http://uamoderna.com/blogy/ustina-stefanchuk/postcards

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.