Грамота про складення повноважень і припинення діяльності Державного центру Української Народної Республіки в екзилі 22 серпня 1992 року

22 серпня 2022 року виповнюється 30 років важливій події, яка не вповні була оцінена сучасниками і незаслужено забута зараз. Йдеться про передачу повноважень Державним центром УНР в екзилі демократично обраній владі України. Еміграційний уряд УНР діяв майже 72 роки, перебуваючи у різний час у Польщі, Франції, ФРН та США

ГРАМОТА

про складення повноважень і припинення діяльности

Державного Центру Української Народньої Республіки

в екзилі

До відома Громадян України, всіх українців у розсіянні сущих та всіх, кому це треба знати, наше спільне послання від Державного Центру Української Народньої Республіки в екзилі:

Тому, що волею Українського Народу, висловленою IV-им Універсалом Української Центральної Ради з 22 січня 1918 року Українська Народня Республіка стала незалежною державою;

Тому, що волею Українського Народу з 1 листопада 1918 року проголошено незалежність Західньої Української Народньої Республіки;

Тому, що 22 січня 1919 року Актом Злуки Земель Українська Народня Республіка стала Соборною Державою;

Тому, що територія Української Народньої Республіки у висліді війни, проголошеної їй північним і західнім сусідами, була окупована ворожими арміями;

та у згоді з постановами, схваленими Трудовим Конґресом як парляментом України: "Закону про Форму Української Влади" з 26 січня 1919 року, "Закону про Тимчасове Верховне Управління та Порядок Законодавства в Українській Народній Республіці" та "Закону про Державну Народню Раду Української Народньої Республіки", схвалених Радою Народніх Міністрів та затверджених Головою Директорії Симоном Петлюрою 12 листопада 1920 року;

заіснував Державний Центр Української Народньої Республіки в екзилі як повноправний речник народу українського в його боротьбі за вольності та за державну самостійність і незалежність Соборної України, що продовжував діяти з 10 червня 1948 року в згоді з Тимчасовим Законом про реорганізацію Державного Центру Української Народньої Республіки, спираючись на волю діючих тоді українських політичних партій і організацій –

Державний Центр Української Народньої Республіки в складі Президента, Віцепрезидента Української Народньої Республіки, Української Національної Ради та Уряду Української Народньої Республіки в екзилі

безперервно діяв на міжнародному форумі та серед української спільноти в західньому світі з метою прискорити відновлення державної незалежності України.

Тому, що Народ України демократичним і мирним шляхом Актом з 24 серпня 1991 року, підтвердженим всенароднім голосуванням 1 грудня 1991 року, відновив де факто і де юре державну незалежність України –

Ми – Президент Української Народньої Республіки, Голова Української Національної Ради і Голова Уряду Української Народньої Республіки в екзилі

у згоді з деклярацією Уряду Української Народньої Республіки з 12 червня 1924 року, постановою 10-ої Сесії Української Національної Ради з 19 червня 1989 року та постановою Надзвичайної Сесії Української Національної Ради з 14-15 березня 1992 року врочисто проголошуємо всьому народові в Україні і в розсіянні сущому про складення повноважень і припинення діяльности Державного Центру Української Народньої Республіки в екзилі, які він виконував упродовж сімдесятдвох років поза межами України.

Дано в Києві, столиці незалежної України [22 серпня 1992 р.]

За Державний Центр Української Народньої Республіки в екзилі підписали:

[Підпис] МИКОЛА ПЛАВ'ЮК

Президент Української Народньої Республіки в екзилі

[Підпис]                                                                                                            [Підпис]

МИХАЙЛО Г. ВОСКОБІЙНИК                                                                  ІВАН М. САМІЙЛЕНКО

Голова Української Національної Ради Голова Уряду Української Народньої Республіки

 

ЦДАЗУ. Ф. 35. Оп. 1. Спр. 70. Арк. 34

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.