25 лютого 1918

Як УНР вводила єврочас. У 1918-му годинники переводили на 68 хвилин

"Україна розриває рішуче старі примусові зв'язки з Московщиною, зв'язується тісніше з західною Європою, водночас приймаючи і спільний час, вагу і міру, тому що різниці дуже ускладнюють зносини, торгівлю та подорожі..."

У 1918 році Україна узгодила свій час із середньо-європейським.

В Російській імперії користувалися місцевим сонячним часом. У ХІХ ст. це ще не вносило якогось великого дискомфорту у життя, адже мобільність населення була невисокою, а зв'язок тільки зароджувався.

Незручності відчувалися хіба що на залізниці. Через це на ній було запроваджено Петроградський час, який був місцевим сонячним часом для одного із петроградських вокзалів. При цьому різниця у часі із європейськими сусідами Росії становила 1 годину і 8 хвилин.

Перетинаючи кордон між Австро-Угорщиною та Російською імперією, пасажири мали можливість подорожувати у часі. Адже коли у Львові була 12 година дня, на Київському вокзалі годинники показували 10 годину 52 хвилини. Додавалася і різниця у 14 днів між старим і новим стилем календаря.

Однак, поступово ставало очевидним, що така ситуація є ненормальною. Тимчасовий уряд, що прийшов до влади в Росії у березні 1917 р., спромігся лише на переведення годинника на 1 годину вперед з метою економії енергоресурсів.

Життя йшло вперед. У листопаді 1917 р. проголошено Українську Народну Республіку. Згодом підписано Берестейський мирний договір між УНР та Центральними державами (Німеччиною, Автро-Угорщиною, Болгарією та Туреччиною). 

Проєвропейський вектор зовнішньої політики УНР став переважати над прагненням жити у федерації із Росією. Тим паче, що там владу захопили більшовики.

Газетна публікація "Закону про заведення на Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середнє-европейський час" (Вістник Ради народніх міністрів Української Народньої Республіки. - 1918. - № 14. - С. 4.) 

Згідно з цим законом по всій території Української Народної Республіки стрілки годинників переводилися на 1 годину і 8 хвилин назад, а 16 лютого рахувалося 1 березням.

Відтоді Україна стала жити в одному часовому поясі із Берліном та Віднем. Росія узгодила свій годинник із Європою із різницею в 1 годину лише у 1919 р.

Відзначимо, що політичний підтекст такого рішення тоді не приховувався.

Газета "Вістник Ради народніх міністрів Української Народньої Республіки" - тогочасний відповідник нинішнього "Урядового кур'єра" - прямим текстом писала:

"Україна розриває рішуче старі примусові зв'язки з Московщиною, відмежовується від напастників, що силоміць хотіли її держати в руці своїй, зв'язується тійсніше з західньою Європою, а з тим мусить прийняти і спільний рахунок часу, вагу і міру, тому що ріжниці в сих рахунках і мірах дуже утрудняють зносини, торговлю, подорожі".

Читайте також:

Возз'єднання УНР і ЗУНР (унікальні ФОТО від Інституту національної пам'яті)

1918 рік. Червоне Козацтво з'явилося раніше, ніж російська Червона Армія

Гайдамаки з Донбасу. Як "донецькі" придушили повстання на "Арсеналі"

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.