Нагороджені й прокляті. Портрети катів НКВД

Загалом, сусід як сусід – цілком звичайна людина. Ось тільки одна деталь вражала уяву. Частенько Антонова привозили машиною зі служби під ранок, втягали геть п’яним до квартири і з ним – величезні букети квітів. Відіспавшись, Антонов довго мив з милом всіяні рудими волосинами руки. Довго-довго, ніби намагаючись від чогось ретельно відмити.

"Їсти та годувати". Жіночі стратегії виживання під німецькою окупацією

Певні ресурси та стратегії були специфічно жіночими, саме вони стали підґрунтям виживання та життя за умов окупації. Їх внутрішня інтенція описувалась простою формулою: "Їсти та годувати".

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Оля Гнатюк: “Пам’ятати про минуле, але думати про майбутнє”

Сам метафоричний вислів “адвокат України” мені ніколи не подобався. Коли йдеться про речника інтересів, то Україна мала б сама їх представляти. Одне не підлягає сумніву, що між Польщею та Україною склалися особливо дружні відносини, що була підтримка, іноді навіть підтримка беззастережна, до якої українські політики звикли як до чогось самоочевидного.

Володимир Вернадський. Між російським та українськими берегами

Захищаючи цілісність Росії, Вернадський негативно ставився до щонайменших спроб здобуття української незалежності. Успіхи української державності, котрих він не міг не бачити, жахали його.

Як не проголосили незалежність. Перший Універсал у деталях

Універсал писали у Малій Раді. Есери запропонували дуже короткий текст. Утім багатьом присутнім він здався надто радикальним. Тоді свій варіант запропонував Володимир Винниченко

Як Україна може дати майбутнє Європі? Конспект лекції Тімоті Снайдера

Процес розширення Європейського союзу в 1990-х і 2000-х роках дав майбутнє ЄС. Майбутнє Європи закінчилося десь у районі 2013 року. Тому Майдан є таким цікавим. З точки зору Європи, сенсом Майдану було європейське майбутнє. У 2014 році єдиними, хто говорив про майбутнє Європи, були українці.

Наче подих вітру. Чортківська офензива Галицької армії 1919 року

Чортківський пролом, як згодом охрестили цей бій, наче подих вітру, що роздмухав жар під попелом, радикально змінив настрої армії та суспільства. Повсюди відчувалося могутнє моральне піднесення, яке сучасники справедливо порівнювали з Великоднем. Зникло дезертирство, натомість до війська тисячами зголошувалися добровольці.

«Парламент святих». Як Олівер Кромвель «нові обличчя» шукав

Ламберт швидко зрозумів, що знущання над недосвідченістю депутатів насправді лише додають їм популярності, адже публіка бачить в них «таких, як вона сама». Тож тепер завдання було цілком іншим – переконати, що в парламенті зібралися люди незрозумілі й підозрілі – релігійні фанатики, небезпечні соціальні експериментатори, політичні змовники.

Вогняні дороги роти «Світязь». До 5-ї річниці створення

У підвалі школи № 14 негайного хірургічного втручання потребував Володимир Іщук, однак на евакуацію пораненого згоди не давали. Місто було оточене. До останньої хвилини за його життя боролись медик батальйону “Донбас” Анна Ілющенкова (позивний “Мурка”) і фельдшер роти “Світязь” Олександр Сивий (позивний “Док”).

Як українець потрапив до польського парламенту

4 червня у Польщі відзначають 30 річницю перших напів-демократичних парламентських виборів. Покоління творців «Солідарності» вважає, що саме 4 червня 1989 року народилася демократична Польща. Творцем цієї новонародженої держави став, серед інших, професор Володимир Мокрий. Це кандидат-українець, який зумів перемогти, і єдиний, який балотувався від «Солідарності».

Народження пропаганди. Інформаційна війна п’ятсотрічної давнини

У нашій мові не так вже багато слів, які не лише мають цілком конкретних «батьків» - авторів, що першими їх використали, а й точну дату народження. Саме таким є слово «пропаганда». Його винахідником вважають папу римського Григорія XV.