Тексти | Історична правда

RSS

Останні тексти

Битва за Шостку 1918 року

02.06.2018 _ Антон Земанек, В'ячеслав Кириєвський

Шість діб, з 2 по 8 квітня 1918 р., шосткинці билися з більшовицькою Особливою армією Ремньова. Билися з тими самими петроградськими загонами матросів, що 29 січня 1918 р. вбивали київських студентів під Крутами. Студенти цінною своїх життів призупинили на чотири дні рух більшовицьких військ на Київ, що дало час українській делегації вкласти Брест-Литовський мирний договір. Шосткинські робітники ціною своїх житів зберегли пороховий завод для Української держави.

Пірати дніпровських порогів. Річкова війна 1919—1921

31.05.2018 _ Володимир Баров

Струк задумав новий зухвалий наступ на Київ. Уздовж Дніпра він розмістив три-чотири свої сотні при 8 кулеметах. Маючи зв’язок із димерськими повстанцями, отаман збирався висадити свою піхоту на двох пароплавах у Глібівці поблизу Димера. Щоб надати акції ваги, була пущена чутка, що під ім’ям Струка приховується сам … Симон Петлюра.

Іван Франко та його євреї: дитинство, студентські роки, політика

29.05.2018 _ Ярослав Грицак

Спробуємо описати Франкове ставлення до євреїв – від щирої юдофілії до радикальної юдофобії. Ця двозначність у трактуванні його поглядів увиразнилася після падіння в Україні комуністичного режиму. Відколи зникла цензура, надруковано й скоментовано більшість Франкових текстів, у яких виразно проступає його прихильне ставлення до євреїв та до сіонізму.

Донецький бліцкриг 1918: від Слов’янська до Микитівки

26.05.2018 _ Історична Правда

"Я наказав сотникові гарматників, Одинцю, пустити кілька важних снарядів на ворожу гарматну позицію, де гармати стояли у чистому полі. Сотник дуже добре орієнтувався і за кілька хвилин послав їм пару добрих горіхів, які збили з позиції їхню велику гармату, і тим допомогли нашим військам зайняти Горлівку".

Жіноче обличчя Норильського повстання

25.05.2018 _ Леся Бондарук

65 років тому 26 травня розпочалося Норильське повстання політичних в’язнів ГУЛАГу. Найдовше в історії – тривало 72 дні: до 4 серпня 1953 р. Його особливістю була активна участь у ньому жінок 6-ї жіночої зони, більшість з яких – українки.

Україна в листах Шарля де Голля

24.05.2018 _ Сергій Рябенко

"Ми говорили про перманентний конфлікт, що існує в східній Галичині між поляками і русинами. Утворення незалежної держави Україна призвело до небувалого ентузіазму галицьких русинів. Вони хочуть бути частиною України, і молода держава, зі свого боку, збройно підтримує їх вимоги. Галицька провінція на схід від Лемберга є заселеною в більшості русинами".

Єврейське питання в австрійській Галичині. Асиміляція, антисемітизм, спроби співжиття

24.05.2018 _ Ярослав Грицак

Українці, поляки жили тоді "разом і нарізно" водночас. Їх розділяли етнічні, релігійні, соціальні та інші бар'єри. Втім, було і таке - селянки-русинки, відвідуючи місто, могли ставити свічки і в церкві, і в синагозі.

"Над його гробом клонимо голову". Українська преса про загибель Коновальця

23.05.2018 _ Історична Правда

"Євген Коновалець був індивідуальністю рідкою особливо в українському світі. Довго ще, мабуть, треба буде ждати, поки українська вдача позбудеться решток галицької провінціяльщини та наддніпрянського хуторянства. Тим часом, Євген Коновалець був людиною позбавленою всяких провінціяльних рисок" – писала газета "Діло".

Полковник і самота. Особисте життя Євгена Коновальця

21.05.2018 _ Святослав Липовецький

Націоналістичний рух в міжвоєнне десятиліття насамперед асоціюється з Євгеном Коновальцем. З 1920-го – від створення УВО й по 1938-й – загибель Коновальця, він мешкав у Відні, Львові, Берліні, Женеві, Римі та кількох менших європейських містах. Про себе говорив, що живе як «бездомний бурлака», а про найближчих співробітників як про «людей невідповідних і нездібних виконати завдання».

«Найдорожче у вас воля, ми оплатили її життям». Портрети Биківні

20.05.2018 _ Богдан Біляшівський, Тетяна Шептицька

Камінь із таким написом стоїть неподалік входу до Міжнародного меморіалу жертв тоталітаризму 1937-1941 років, що розташований на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». Камінь-символ, що має нагадувати сучасникам про недаремність смертей тих українських громадян, які покояться у братських Биківнянських могилах.

Дорога додому кримського татарина Нурі Халілова

19.05.2018 _ Історична Правда

Кляте слово "депортація" я вперше почув уночі від товаришів по палатці. Не відразу я усвідомив, що татар виганяють із Криму! Вони розповіли, що кругом стоять вантажені татарами автомашини, які везуть їх на вокзал, а вже звіти — у Сибір. Із міста без перевірки нікого не випускають. Я тут же вийшов із намету і побачив, що навколо села стоять чатові.

За лист до Горького – розстріляти! Доля останнього начштабу Армії УНР

17.05.2018 _ Олександр Скрипник

Цього листа, який був написаний ще в жовтні 1928 року, за два роки до обшуку, було достатньо, щоб заарештувати Петра Ліпка і звинуватити в антирадянській діяльності. На допитах колишній генерал-хорунжий навіть не намагався в чомусь виправдовуватися, не розкаювався, не відступив від своїх слів і не поступився переконаннями.

Архів матеріалів сайту

Артефакти

Фотографії Києва 1918 року з німецького альбому

Київ під час війни і зараз. Колаж ФОТО, знятих із одного й того ж місця

Усі галереї

Соломон Гольдельман:
"…Народам великоруському, єврейському, польському признаємо національно-персональну автономію"

Третій Універсал Української Центральної Ради проголосив створення УНР. Однак, "не відділяючись від Російської Республіки й зберігаючи єдність її". Цю позицію розділяли і євреїйські депутати, представники 5 політичних партій. Чому?

Ростислав Лужецький:
Як декомунізувати Артема і врятувати Кавалерідзе

Вести мову про скульптуру Кавалерідзе у Святогірську, пам’ятник Артему, потрібно фахово і враховуваючи три фактори: мистецький, ідеологічний і технологічний.

Ігор Бігун:
Антисемітська фальшивка про Голодомор

В атмосфері недавнього відзначення 85-х роковин Голодомору 1932—1933 років я помітив, як соціальними мережами почала гуляти картинка з портретами й іменами діячів явно єврейського походження. Галерею портретів увінчує підпис "Україна повинна знати цих вбивць поіменно! Це виконавці голодомору на території України".

© 2010-2018, Українська правда, Історична правда
Використання матеріалів сайту дозволено лише з посиланням (для інтернет-видань - гіперпосиланням) на "Історичну правду".

ПРО ПРОЕКТ ЗВОРОТНІЙ ЗВ'ЯЗОК РЕКЛАМА НА САЙТІ АРХІВ

ТЕКСТИ КОРОТКО КНИЖКИ АРТЕФАКТИ КОЛОНКИ ВІДЕО ДАЙДЖЕСТ ІНТЕРВ'Ю СТУДІЇ КАЛЕНДАР ЕКСКУРСІЇ БЛОГОСФЕРА

АВТОРИЗАЦІЯ

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: