Зі спогадів в. о. голови Київради Олександра Мосіюка про підняття синьо-жовтого прапора над столицею.

Якщо це має бути український проект, то його слід робити істинно українським. І фінансування повинно бути українським, і розробка концепції українська за допомогою запрошених спеціалістів. Держава повинна брати активну участь у цьому, а також в інших великих проектах (рос.).

"Авторитет культурної референтури взагалі мусить бути скріплений Вашою інтервенцією... Без здисциплінованої і розгалуженої сітки годі нам вивязатися з видавничих плянів".

Жуліки почали шантажувати й оббирати всіх наших хлопців. Ми, молоді, вирішили об’єднатись і оголосили війну жулікам. Ми їх настільки настрашили, що коли прибували нові жуліки, то просили розстріляти їх на місці але не відправляти у нашу зону.

"З надлюдським криком "Гурра-а" кину­лися стрільці вперед. Я бачив, як Яримович, а недалеко від нього Степанівна користува­лися револьверами і йшли перед сотнею вперед… Москалі, на­гло заскочені, заніміли..."

Які мотиви були в пересічного українця, що воював у лавах канадського війська? Які думки його переповнювали? Чому він із таким завзяттям йшов на війну? І чого прагнув досягти по її закінченні?

Відколи російський уряд наприкінці XVIII ст. ліквідував останні козацькі полки, Україна понад століття не мала власного війська. Лише початок української революції навесні 1917 р. створив можливості для відродження військової традиції на Великій Україні.

23 (10) червня 1917 року Українська Центральна Рада звернулася до українців із спеціальною відозвою – Універсалом. Універсал проголошував автономію України. "Історична правда" нагадує найважливіше з цього конституційного документу.

У цьому році виповнюється 500 років з початку Реформації. Цей релігійний рух за очищення і виправлення католицизму був глибоким потрясінням для Католицької Церкви і, одночасно, одним із чинників народження нової Європи.

"Являлась участницей антисоветской националистической повстанческой организации, подготовлявшей вооруженное восстание, свержение Советской власти и создание "Самостоятельного буржуазного националистического государства".

Україна остаточно й безповоротно легітимізується в очах Європи тоді, коли стане зрозуміло: не було ніяких росіян і "першої російської держави" в Києві часів Володимира чи Ярослава, як не було їх і деінде. Власне, як і українців у сучасному розумінні.

Священнослужитель католицької церкви завжди "свій" і в Римі, і де завгодно, у будь-якій точці римського світу, що охоплює мало не всю земну кулю. Але Гузар уперто зберігав у собі українця й католика східного обряду, підтримував хоча б тоненьку ниточку між своїм "я" і кожною ситуативною "батьківщиною".