Юрій Рудницький
Журналіст, політичний оглядач. Автор книги "Ієремія Вишневецький. Спроба реабілітації" (2008)

Київ, люди і війна. Історія, що народжується на наших очах

Нинішня російсько-українська війна далека до завершення, а вже з'являється її історіографія. Книга журналіста Сергія Руденка "Бій за Київ" – це публіцистична хроніка певного закінченого, будемо сподіватися, етапу цієї великої війни.

Голда Меїр. Жінка, яка створила сама себе і свою країну

Суспільству завжди були цікаві сильні постаті. Особливо сильні жінки, які добилися свого становища через потяг до знань, бажання нового досвіду й тяжку працю. Вони ламають стереотипи щодо того, якою повинна бути жінка, а якою ні. Вони діють всупереч умовностям, канонам і упередженням свого часу.

"Справа Бейліса": що нового?

Фактично вся антисемітська спрямованість процесу інспірувалася з імперського центру на Неві, хоча й з подачі та за активної підтримки монархістів і чорносотенців Києва.

Степан Бандера і епоха ІТ-технологій

Вихід збірки статей і есеїстики лідера ОУН (революційної) Степана Бандери у “Нашому Форматі” став направду бібліографічною вдачею 2022-2023 років. Книга “вистрілила”. Це якраз той випадок, коли книга з’являється в потрібний час і в потрібному місці. З 2014 року, коли росіяни прийшли в Україну зі зброєю в руках, цікавість українців до особи і діяльності провідника українських революційних націоналістів значно зросла.

Юрій Рудницький: Кримська операція Петра Болбочана: зворотній бік

105 років тому Петро Болбочан повернув Крим Україні. Рідна держава віддячила тим, що... зреклася його

«Глобальна історія України» як ліки від національного інфантилізму

Історія не повинна перетворитися на залізну кулю з ланцюгом, коли йдеться про модернізацію нації, про подолання цивілізаційного відставання. Адже світ змінюється на наших очах швидше, ніж у попередні роки

«Слов’яни»: між Фредегаром і Толкієном

Серіал “Слов’яни” можна охарактеризувати як фентазійне переосмислення хроніки Фредегара, приправлене цитатами з "Володаря кілець" і "Вікінгів". Але в цілому "може бути"

Юрій Рудницький: «Слов’яни». Передпрем’єрні нотатки

Промо-ролик нового 12-серійного українсько-словацького серіалу "Слов'яни" на YouTube уже третій місяць, але трапився автору цих рядків на очі лише на минулих вихідних. У Словаччині прем’єра цієї кіносаги вже відбулася 10 березня на телеканалі TVJOJ. Українські глядачі зможуть побачити її на телеканалі «1+1» сьогодні 3 травня.

“Рутенія...”: розкодування

Як українському глядачеві підсунули псевдоісторичну містифікацію в патріотичній обгортці за його ж гроші.

Дмитро Донцов. Нотатки на сторінках біографії і творів

ОУН, котра значною мірою сформувалася завдяки Донцову, насправді була для нього невизнаним бастардом. Його публіцистика, й без того значною мірою стихійна, пройшла через профанську інтерпретацію в ОУНівській ідеологічній референтурі. Однак інколи Донцов вражав своїм раціоналізмом.

Юрій Рудницький: Голокост і міндобрива. “Живий щит” з шести мільйонів мертвих

Меморіал Голокосту “Яд-Вашем" сором'язливо вибачався за свої загравання з Володимиром Путіним. Його керівники зрозуміли, що репутація установи, що покликана зберігати пам’ять про шість мільйонів жертв нацистських злочинів, виглядає підмоченою.

Юрій Рудницький: Szczerbiec "Made in China". Кому у Польщі заважало"здобуття" Києва Болеславом Хоробрим

Нещодавно депутат Європарламенту від правлячої у Польщі партії "Право і справедливість" Ришард Чарнецький дозволив собі на профілі в Twitter недружній випад на адресу України. Приводом став 1000-літній ювілей "здобуття" Києва Болеславом Хоробрим.

Колаборація по-польськи

"...1 вересня 1939 року мене розбудило досить рано ревіння літаків. Я хотів, як деякі мої приятелі, з власної наївності йти воювати з німцями, але батько мене успішно відмовив від цього, за що я йому й до сьогодні вдячний. Наша сусідка почала одразу 1 вересня збирати по сусідах гроші всклад на німецький прапор. Ще того ж самого дня ввечері на нашому будинку висіло велике червоне полотнище з чорним "гакенкройцем."

Юрій Рудницький: Коли д’Артаньян бореться з Бандерою, а Вашингтон показує пальчик

Принцип "усі – космонавти, а я – д'Артаньян" став базовою засадою польської "історичної політики" назовні. Проте окрім старих тез про "поєднання на принципах правди", про неприпустимість порівнянь УПА і АК, Бандери і Пілсудського – жодних інших сенсів польське МЗС продукувати не здатне.

Юрій Рудницький: Війна правд. Що робити із польськими та українськими дурницями?

І обивателям, і політикам обох країн слід нарешті мати перед очима не так звані "правди", а всебічну картину причин і наслідків українсько-польського конфлікту. Лише вона має значення як передумова подальшого будівництва приязних двосторонніх стосунків на раціональних підставах взаємоповаги й користі. Все інше – дешева пропаганда.

Юрій Рудницький: Проспект Бандери і листи в повітря

Назріла необхідність нарешті виробити на найвищому державному рівні України і Польщі системну двосторонню політику примирення, яка би спиралася на конкретні політичні, економічні і гуманітарні проекти

Українці та поляки: Етика примирення

Відновлений діалог українських і польських істориків навколо конфлікту між двома народами часів Другої світової війни. Його успіх залежить від того, чи вдасться сторонам вести його на спільних етичних підставах.

Юрій Рудницький: Що ховається за Днем хрещення Русі

Якби князь Володимир Великий не пересварився із християнською Європою, Русь іще деякий час залишалася б язичницькою країною – доки не припинила би існування. Саме таким був кінець середньовічних князівств балтійських слов'ян кількастами роками пізніше...

Краще ніколи, ніж пізно? Акт 30 червня 1941 року як помилка націоналістів

Відчайдушний чин революційної фракції ОУН викликає дискусії вже понад 70 років. Чи мало сенс проголошення незалежності в окупованому нацистами Львові? Чи не були жертви національного руху зайвими? Ще одна точка зору на цю тему - історика та публіциста.

Юрій Рудницький: Князь Ярема Вишневецький лишається без своєї вулиці

Українці з "Форуму меншин Підляшшя" заблокували питання про надання одній з вулиць міста Білостока імені Ієремії Вишневецького. Прихильники князя не здаються. В місті кілька вулиць уже названі на честь героїв романів Генріка Сенкевича "Вогнем і мечем" і "Потоп".

Юрій Рудницький: Перемоги, від яких ми відмовилися

Нація без перемог не має морального права на існування. Якщо націю порівнювати з людиною, то перемоги – це необхідний комплекс фізичних вправ для нації, необхідних для її нормального росту і розвитку. І байдуже, чи це оборонні, чи наступальні війни...

Небезпечні родичі академіка Олександра Богомольця

Двоюрідний брат президента АН УРСР був генерал-хорунжим Української Держави. Інший далекий родич Олександра Богомольця командував бронедивізіоном у отамана Семенова, а відтак працював на славетному бульварі Голлівуд...

Юрій Рудницький: Берестецький аборт. Про історичні ініціативи Ющенка

"Галерея "Українці в світі" представляє духовних подвижників від доби Київської Русі до сьогодення". Один із них... Сильвестр Сталлоне. Чи знає сам містер Сталлоне про свою виняткову духовну місію в Україні? Боюся, що він навіть не знає, де це.

Юрій Рудницький: "Геройська" димова завіса

Ажіотаж навколо питання про надання-позбавлення звань Героя України Степана Бандери і Романа Шухевича використовується владою для відволікання українців від кричущої ситуації в суспільстві і державі.

Юрій Рудницький: "Орійщина" під омофором кардіолога з Міністерства культури

Чиновники Міністерства культури і туризму беруть участь у популяризації "праукраїнської мови", псевдонауки і квазірелігії - "а що тут такого?".

"Де нема рицаря - приходить бандит". Як влада відмовилася від 600-річчя Грюнвальду

"Яке має відношення ця перемога до перемоги української зброї? Ну, я не бачу перемоги української зброї і це неподобство", - сказав Вадим Колесніченко. А Чечетов додав: "Это абсолютно третьестепенные вопросы".

Міфи Яреми Вишневецького. Князь - такий же "наш", як і Хмельницький

Ще кілька років тому епохи Великого князівства Литовського і Речі Посполитої розглядалися в середовищі української інтелігенції, у тому числі істориків, як «окупаційні», «чужі». Нині переосмислення торкається багатьох історичних постатей, котрі досі вважалися «ворогами народу». Одна з таких постатей – князь Ієремія Михайлович Корибут-Вишневецький.