Спецпроект

Радянська преса на сконі комуністичного віку

Брав у бібліотеці книгу заради інформації, якої в Інтернеті не знайти. Видання «Печать в СССР в 1990 году: Статистический сборник» (НПО «Всесоюзная книжная палата», «Финансы и статистика», Москва). Оскільки наступного року Союзу не стало - по факту - це був останній том серії, яка виходила кілька десятиріч.

Брав у бібліотеці книгу заради інформації, якої в Інтернеті не знайти. Видання «Печать в СССР в 1990 году: Статистический сборник» (НПО «Всесоюзная книжная палата», «Финансы и статистика», Москва). Оскільки наступного року Союзу не стало - по факту - це був останній том серії, яка виходила кілька десятиріч.

Загальна кількість радянських газет того року становила - 8434. Видавалися вони 55 мовами народів СРСР і 9-ма мовами народів зарубіжних країн. Також виходили 2973 видів бюлетенів, 1631 журнал, 94 збірники, 75 «Блокнотов агитатора» (угу, був і такий жанр у радянській пресі), 2 видання «Роман-газеты».

От, приміром, якими мовами виходили газети в Радянському Союзі на сконі його віку:

Російська - 5694

Українська - 1253

Казахська - 198

Грузинська - 154

Азербайджанська - 151

Білоруська - 135

Молдавська - 120

Латиська - 103

Татарська - 89

Вірменська - 77

Киргизька, таджицька - по 71

Туркменська - 55

Чуваська - 32

Якутська - 29

Башкірська - 23

Удмуртська - 18

Аварська, бурятська - по 15

Марійська - 14

Узбецька, чеченська - по 11

Осетинська - 9

Даргинська - 8

Кумикська, лезгинська, тувинська - по 6

Уйгурська - 5

Комі - 4

Лакська - 3

Абхазька, табасаранська, гірськомарійська, інгуська, ногайська - по 2

Абазинська, адигейська, алтайська, балкарська, гагаузька, дунганська, ерзянська, естонська, їдиш, кабардинська, калмицька, карачаївська, курдська, мансійська, мокшанська, ненецька, хакаська, хантийська, черкеська, чукотська - по 1

Як бачимо, в переліку взагалі немає литовської, а це означає, що тамтешні чиновники не стали повідомляти союзний центр про свої внутрішні майже незалежні справи. Те саме стосується і естонців з узбеками. Наведені біля їхніх мов цифри - це видання, які виходили в інших «республіках-сестрах».

Дивно, що немає в переліку кримськотатарської мови - адже газета «Ленин байрагъы» («Ленінський прапор») точно тоді виходила в Узбекистані, та газет(-и?) карельською мовою - бо такі теж були. Отже, як і на сонці бувають плями, так і у радянської статистики були свої недорахунки.

Що стосується комуністичних газет іноземними мовами, точніше - мовами народів світу, то їх було тільки 19-ть. Найбільше - шість - видавали угорською, всі - на Закарпатті. Три - англійською («The Moscow News», «News from Ukraine», цікаво, яка була третьою?). Так само три - німецькою. Дві - корейською (по одній - у Середній Азії та на Сахаліні).

І по одній газеті в Радянському Союзі можна було читати болгарською, фінською, арабською, іспанською, французькою (останні три - іншомовні випуски «Московских новостей»).

Випуск газет по республіках: у Росії - 4808, в Українській РСР - 1787 (найбільшим, якщо рахувати за назвами, був розквіт української періодики в 1960-му - 3280 титулів), найменше в Туркменистані - 72 назви.

В УРСР видавалися 19 республіканських, 78 обласних, 153 міських, 442 районних, 784 низових (вишів, заводів, підприємств тощо), 311 колгоспних. За мовою - 1253 - українською, 521 - російською, 6 - «народів СРСР», 7 - «мовами зарубіжних країн».

Найбільше газет виходило в Дніпропетровській області - 176, Донецькій - 166, Львівській - 122, Луганській - 115, Запорізькій - 106, Криму - 95, Одеській - 91, Сумській - 85, Полтавській - 82, Києві - 76...

Найменше - на Буковині та Тернопіллі - по 27, Волині - 28, Закарпатті - 29, Житомирщині - 33, Херсонщині та Рівненщині - по 34, Чернігівщині - 37...

Для порівняння - у Москві - 237, Ленінграді - 132, Тбілісі - 106, Ризі - 96, Баку - 87, Кишиневі - 71, Мінську - 49, Алма-Аті - 46, Єревані - 31, Душанбе - 27, Бішкеку (ще Фрунзе) - 22, Ашгабаті - 16. Інформації з суверенних Таллінна та Вільнюса у горбачовських статистиків вже не було.

Олексій Мустафін: Державотворчий канал. Панамський шлях до незалежності

День Незалежності – як головне національне свято – відзначають не лише в Україні, а й в багатьох інших державах світу, що з'явилися на карті після звільнення від іноземної влади. В Панамі цих днів навіть два – і обидва в листопаді.

Олексій Мустафін: Китайські пригоди Сіндбада. Перше "відкриття" Піднебесної іноземцями

30 жовтня 758 року арабські та перські кораблі атакували китайське місто та порт Гуанчжоу. Напад був несподіваним, можливо тому й успішним. Навантажені багатою здобиччю переможці поквапилися залишити розграбоване ними місто. Але ненадовго. З того часу більше століття купці зі Середнього Сходу панували принаймні в Південно-Китайському морі, утримуючи в свої руках торгівлю Піднебесною із Нусантарою, Індією та мусульманським світом.

Павло Костенко, Ігор Полуектов (ГО "Великий Льох"): Богоявленський собор — не об'єкт дискусії між установами

Відкриті запитання до офіційної позиції Інституту археології НАН України щодо археологічних досліджень залишків фундаментів Братського Богоявленського собору на території Києво-Могилянської академії та пошуків решток Петра Конашевича Сагайдачного.

Мирослав Іванек : Ласків: 40 знайдено, 300 треба знайти

У Ласкові дотепер знайдено останки приблизно 10% жертв із тих, чиї імена вже встановлено. Отже, основна робота попереду. Зимовий час слід використати для підготовки до продовження пошукових робіт навесні наступного року. Підготовчу роботу має виконати, на мою думку, Український інститут національної пам'яті, включно з отриманням дозволу на проведення пошукових робіт в інших місцях у селі.