Спецпроект

Радянська преса на сконі комуністичного віку

Брав у бібліотеці книгу заради інформації, якої в Інтернеті не знайти. Видання «Печать в СССР в 1990 году: Статистический сборник» (НПО «Всесоюзная книжная палата», «Финансы и статистика», Москва). Оскільки наступного року Союзу не стало - по факту - це був останній том серії, яка виходила кілька десятиріч.

Брав у бібліотеці книгу заради інформації, якої в Інтернеті не знайти. Видання «Печать в СССР в 1990 году: Статистический сборник» (НПО «Всесоюзная книжная палата», «Финансы и статистика», Москва). Оскільки наступного року Союзу не стало - по факту - це був останній том серії, яка виходила кілька десятиріч.

Загальна кількість радянських газет того року становила - 8434. Видавалися вони 55 мовами народів СРСР і 9-ма мовами народів зарубіжних країн. Також виходили 2973 видів бюлетенів, 1631 журнал, 94 збірники, 75 «Блокнотов агитатора» (угу, був і такий жанр у радянській пресі), 2 видання «Роман-газеты».

От, приміром, якими мовами виходили газети в Радянському Союзі на сконі його віку:

Російська - 5694

Українська - 1253

Казахська - 198

Грузинська - 154

Азербайджанська - 151

Білоруська - 135

Молдавська - 120

Латиська - 103

Татарська - 89

Вірменська - 77

Киргизька, таджицька - по 71

Туркменська - 55

Чуваська - 32

Якутська - 29

Башкірська - 23

Удмуртська - 18

Аварська, бурятська - по 15

Марійська - 14

Узбецька, чеченська - по 11

Осетинська - 9

Даргинська - 8

Кумикська, лезгинська, тувинська - по 6

Уйгурська - 5

Комі - 4

Лакська - 3

Абхазька, табасаранська, гірськомарійська, інгуська, ногайська - по 2

Абазинська, адигейська, алтайська, балкарська, гагаузька, дунганська, ерзянська, естонська, їдиш, кабардинська, калмицька, карачаївська, курдська, мансійська, мокшанська, ненецька, хакаська, хантийська, черкеська, чукотська - по 1

Як бачимо, в переліку взагалі немає литовської, а це означає, що тамтешні чиновники не стали повідомляти союзний центр про свої внутрішні майже незалежні справи. Те саме стосується і естонців з узбеками. Наведені біля їхніх мов цифри - це видання, які виходили в інших «республіках-сестрах».

Дивно, що немає в переліку кримськотатарської мови - адже газета «Ленин байрагъы» («Ленінський прапор») точно тоді виходила в Узбекистані, та газет(-и?) карельською мовою - бо такі теж були. Отже, як і на сонці бувають плями, так і у радянської статистики були свої недорахунки.

Що стосується комуністичних газет іноземними мовами, точніше - мовами народів світу, то їх було тільки 19-ть. Найбільше - шість - видавали угорською, всі - на Закарпатті. Три - англійською («The Moscow News», «News from Ukraine», цікаво, яка була третьою?). Так само три - німецькою. Дві - корейською (по одній - у Середній Азії та на Сахаліні).

І по одній газеті в Радянському Союзі можна було читати болгарською, фінською, арабською, іспанською, французькою (останні три - іншомовні випуски «Московских новостей»).

Випуск газет по республіках: у Росії - 4808, в Українській РСР - 1787 (найбільшим, якщо рахувати за назвами, був розквіт української періодики в 1960-му - 3280 титулів), найменше в Туркменистані - 72 назви.

В УРСР видавалися 19 республіканських, 78 обласних, 153 міських, 442 районних, 784 низових (вишів, заводів, підприємств тощо), 311 колгоспних. За мовою - 1253 - українською, 521 - російською, 6 - «народів СРСР», 7 - «мовами зарубіжних країн».

Найбільше газет виходило в Дніпропетровській області - 176, Донецькій - 166, Львівській - 122, Луганській - 115, Запорізькій - 106, Криму - 95, Одеській - 91, Сумській - 85, Полтавській - 82, Києві - 76...

Найменше - на Буковині та Тернопіллі - по 27, Волині - 28, Закарпатті - 29, Житомирщині - 33, Херсонщині та Рівненщині - по 34, Чернігівщині - 37...

Для порівняння - у Москві - 237, Ленінграді - 132, Тбілісі - 106, Ризі - 96, Баку - 87, Кишиневі - 71, Мінську - 49, Алма-Аті - 46, Єревані - 31, Душанбе - 27, Бішкеку (ще Фрунзе) - 22, Ашгабаті - 16. Інформації з суверенних Таллінна та Вільнюса у горбачовських статистиків вже не було.

Юрій Юзич: "Свідомо залишився, щоб боротися й загинути"

Ім’я генерала УПА тепер носитиме 31 окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Леоніда Ступницького. Генерала Ступницького, який боровся із московськими окупантами в Армії УНР і з весни 1943 знову на Волині, який загинув у лавах УПА. Який попри те, що більше двох десятиліть прожив під польською владою — не прийняв чужого громадянства. Мав можливість виїхати за кордон, але свідомо залишився в УПА, щоб боротись і — якщо потрібно — загинути.

Микола Тимошик: 100 літ колишній каторжанці ГУЛАГу лондонці Іванці Мащак

Сто літ тому 11 липня 1925 року в родині греко-католицького священника на Сокальщині народилася Іванка Мащак (Пшепюрська). Колишня зв'язкова ОУН-УПА, багатолітня каторжанка сталінських таборів ГУЛАУ на Колимі.

Соломія Бобровська : Історію не можна переписати, її необхідно чесно осмислювати

Сьогодні поляки на національному рівні вшановують жертв Волинської трагедії - складної сторінки нашої спільної історії, яка продовжує розділяти Київ та Варшаву.

: Заява МЗС України щодо трагічних сторінок в історії українсько-польських відносин

Напередодні дня, коли Республіка Польща вшановує пам'ять жертв Волинської трагедії, Україна розділяє біль і скорботу польського народу. Водночас ми не забуваємо про численних українців, які стали невинними жертвами міжетнічного насильства, політичних репресій та депортацій на території Польщі. Україна вшановує пам'ять усіх загиблих незалежно від їхньої національності, релігії чи місця поховання.