Кілька фактів про 17 вересня 1939 року. Коротко і по суті

Що саме порушив Радянський Союз, коли перетнув кордон із Польщею? Чи підпадають дії СРСР під визначення агресії? Який був план СРСР щодо Польщі? Відповіді про "визвольний похід" Червоної армії 1939-го.

1. Радянський Союз порушив ряд підписаних ним міжнародних домовленостей, зокрема,

а) "ризький" мирний договір з Польщею від 18 березня 1921 р.,

б) польсько-радянський Пакт про ненапад від 25 липня 1932 р.,

в) Договір про відмову від війни як знаряддя національної політики (відомий як пакт Бріана-Келлога), котрий підписали і Польща, і СРСР.

2. Дії Радянського Союзу чітко підпадають під Конвенцію про визначення агресора 1933 р., котра була підписана і Польщею, і СРСР (до речі саме СРСР був ініціатором розробки цього документу).

Цитую: агресором був той хто здійснить "объявление войны другому государству; вторжение своих вооруженных сил, хотя бы без объявления войны, на территорию другого государства; нападение своими сухопутными, морскими или воздушными силами; хотя бы без объявления войны, на территорию, суда или воздушные суда другого государства; морскую блокаду берегов или портов другого государства; поддержку, оказанную вооруженным бандам, которые, будучи образованными на его территории, вторгнутся на территорию другого государства, или отказ, несмотря на требование государства, подвергшегося вторжению, принять, на своей собственной территории, все зависящие от него меры для лишения названных банд всякой помощи или покровительства". Чітко і ясно.

3. Свої дії СРСР виправдовував тим, що "Варшава, как столица Польши, не существует больше. Польское правительство распалось и не проявляет признаков жизни". Але, на той момент Варшава захищалась, а польський президент, уряд і верховний головнокомандувач знаходилися на польській території.

Саме вступ Червоної армії змусив їх залишити країну, що сталося вночі з 17 на 18 вересня.

4. Польський посол В.Гжибовський на знак протесту відмовився приймати ноту радянського уряду, яку йому зачитав заступник наркома закордонних справ Потьомкін. Тому нота так ніколи і не була вручена офіційно, її переслали до польського посольства кур'єром.

5. Посла було викликано до наркомату приблизно о 2.00 за московським часом, він прибув туди приблизно о 3.00. На цей час радянські війська вже перейшли кордон і зав'язали бої з польськими прикордонниками.

Піші розвідувальні партії радянських кавалерійських дивізій (аналог сучасних ДРГ) перейшли Збруч о 2.00 і почали ліквідацію польських застав, аби розчистити дорогу власним військам.

Однак тихо зробити цього не вдалося, польські прикордонники чинили опір, котрий у деяких місцях, як наприклад у Гусятині, тривав до післяобідніх годин.

6. В початкові плани Москви входило створення на землях між Бугом, Сяном і Віслою Польської РСР і включення її шляхом скликання "народних зборів" (аналогічних західноукраїнським і західнобілоруським) до складу Радянського Союзу. Однак, від цих планів відмовилися, а вказані території "поміняли" з німцями на Литву.

Дивіться також:

Як нацисти і сталіністи ділили Україну

6 російських міфів про Пакт Гітлера-Сталіна

Гітлер вітає Сталіна з днем народження у "Правді". СКАНИ

Пакт Молотова-Ріббентропа: коли Вікіпедія помиляється. ФОТО

Кілька людей, два диктатори і одне місто: оборона Львова 1939 року

1939: союзники з Третього рейху та СРСР святкують перемогу. ВІДЕО

Друга світова по-українськи. Думки істориків

Юрій Юзич: Перша українська адвокатка - пластунка Віра

Нещодавно "Історична Правда" публікувала текст Івана Городинського про першу українську адвокатку. Ольгу Ельвіру Люстіґ-Ганицьку можна вважати першою українкою, яка професійно практикувала право на Галичині у 1930-х роках. Після публікації групі істориків та дослідників історії Пласту вдалося з'ясували, що Ольга Ганицька була пластункою. Відтак, дізналися звідки вона була родом, в якому середовищі зростала та як склалася її доля після Другої світової війни.

А. Королівський: Аркадій Животко: чужий в Росії, забутий в Україні

Про нього не знають ані харків’яни, ані мешканці Кам’янця -Подільського, Києва, Ужгорода, що в їх містах жив і працював патріот і журналіст Аркадій Животко. Росія захоплює нашу історію, наші землі. Чому б нам не дати гарну відповідь вшануванням хоча б меморіальною дошкою Людини з крайньої межі етнічно українських земель?

Тамара Гундорова: Українознавство, Архів і нація в часи війни

11 липня відбулася церемонія відкриття the Competence Network of Ukrainian Studies, Frankfurt (Oder) - KIU (Berlin) в університеті Віадріна. Публікуємо текстову версію виступу професорки Інституту літератури ім. Т.Шевченка та Прінстонського університету Тамари Гундорової про те, як нинішня війна з Росією руйнує не тільки життя багатьох українців, а й архіви, музеї та бібліотеки.

Петро Шуклінов: Це не спринт, це марафон

Згідно опитування Центру Разумкова значна частина українців підтримують початок переговорів з РФ (44%), але без виконання умов русскіх та Путіна (85%). Ми всі розуміємо, що рано чи пізно будуть перемовини. Можливо цього року, можливо через 10 років. Але прямо зараз перемовин не хоче Путін. Він продовжує вірити, що має шанс перемогти українців і вбити нас всіх. Як Гітлер в останні тижні перед смертю, він існує в межах своєї хворобливої уяви, де танкові колони наближаються до Берліну і перемагають НАТО.