Фейк: як хорватський генерал Готовіна став "українцем Червенком"

Після перемоги хорватських футболістів над російськими, а також резонансного "Слава Україні!" від Домагоя Віди український сегмент соцмереж захлиснула нова хвиля "хорватоманії".

Після перемоги хорватських футболістів над російськими, а також резонансного "Слава Україні!" від Домагоя Віди український сегмент соцмереж захлиснула нова хвиля "хорватоманії".

Один із найпоширеніших її проявів — паралелі між війною на Донбасі та боротьбою Хорватії за незалежність у 1990-х роках. Проводячи ці паралелі, користувачі Інтернету часто не перевіряють інформацію, що призводить до поширення (ймовірно, ненавмисного) фейків.

Ось така картинка 8-9 липня набрала сотні поширень у "Фейсбуці". Те, що написано про посаду Звонимира Червенка під час відновлення хорватською армією територіальної цілісності країни — правда.

 

Але, по-перше, версія про українське походження генерала є як мінімум сумнівною. Сам Червенко казав про свої чеські корені — його прапрадід переїхав з Чехії на Балкани.

Справжнє прізвище предка військового — Червенка, і вже пізніше закінчення трансформувалося і стало схожим на українське. Ймовірно, така фонетична подібність і спричинила появу версії, що "Червенко наш".

По-друге, на фото зображений не Червенко, а інша ключова постать війни Хорватії за незалежність — генерал Анте Готовіна.

До речі, самому Червенку тоді було під 70 — і він навряд чи міг виглядати так, як на знімку. Нижче — його справжнє фото.

 Генерал армії Звонимир Червенко 

Павло-Роберт Маґочій: Вшанування пам'яті Семена Глузмана – Слави

16 лютого 2026 року помер відомий український психіатр і дисидент Семен Глузман. Він відбув 10 років радянських концтаборів та заслання в часи СРСР. 16 квітня на Міжнародній конференції Української психіатричної асоціації в Києві вшанували пам'ять Семена Глузмана – Слави. Публікуємо промову друга Глузмана та голландського правозахисника Роберта ван Ворена.

Олексій Мустафін: Негус власною волею. Бурхливе життя Теводроса II

Коли у квітні 1868 року британські вояки здобули штурмом гірську фортецю Мекдела – резиденцію ефіопського негуса (або ж імператора) Теводроса II, вони знайшли володаря вже мертвим. І кинулися розривати його одяг на сувеніри. Зупинив ганебне видовище командувач Роберт Нейпір. Який наказав приставити до тіла надійну охорону. Поховали Теводроса II з повагою до його імператорського статусу.

Олександр Алфьоров: Фонтан замість пам'яті

Місце, де влада Києва бачить фонтан – це центр Столиці, це серце України. Відповідальність тут – неймовірна. Кожне подібне місце в Києві має бути гармонійно вписане у загальну концепцію! А не затикане нейтральністю, яка в сучасних умовах дорівнює безвідповідальності та, насправді, потуранню окупанту, який дуже прагне от цієї мовчазної та сірої України.

Олексій Мустафін: Пророк на ім'я Мані. Примхлива доля засновника "світової єресі"

9 квітня 243 року перський цар Шапур I – той самий, якому згодом вдалося вперше взяти в полон римського імператора, – прийняв у своєму палаці та вислухав мандрівного проповідника Сураїка, сина Фартака. Той познайомив володаря із своїм вченням – основи якого, за його власними словами, відкрив йому сам янгол божий. Цар був настільки вражений розповіддю, що видав Сураїку охоронну грамоту і дозволив вільно проповідувати в своїх володіннях.