На Мадейрі похований... король Галичини
Останній австрійський імператор, король Галичини та Лодомерії Карл І, який визнав незалежність УНР, свої останні роки прожив на острові Мадейра. Найчастішими відвідувачами місця його поховання є угорські монархісти
За випадковим збігом обставин й цілком несподівано натрапив на місце поховання Карла І (з Габсбурґів), який у історію увійшов не лише, як останній імператор Австро-Угорщини, а також як король Богемії, король Хорватії, король Угорщини, а також король Галичини і Володимирії, герцог Буковини.
Як же так трапилось, що свій вічний спочинок він знайшов на далекому португальському острові посеред Атлантичного океану?
Хоч і народженому лише п'ятим у черзі на престол, але Карлу І волею долі судилося зійти на нього 29-річним у розпал Першої світової війни, узявши командування австрійським військом у складних для імперії внутрішніх та зовнішніх обставинах.
Саме за Карла І Австро-Угорщина 1 лютого (19 січня) 1918 року визнала незалежність Української Народної Республіки і 9 лютого (27 січня) 1918 року уклала разом з іншими членами австро-німецького блоку Берестейський мир.
Світло й тіні Брестського миру
Але історичні обставини були такими, що Карл І змушений був, як він сам наголошував, "відсторонитися від управління державою" (підкреслюючи, що це не зречення від престолу).
Проте навколо думали інакше: зокрема, 3 квітня 1919 року австрійський парламент взагалі позбавив династію Габсбурґів права на престол...
Проте Карл Франц Йосип не полишав надії повернути собі хоч якийсь престол, насамперед погляд спрямовуючи на Угорщину.
Якщо першу спробу повернутися на трон можна назвати умовно дипломатичною (таємні домовленості, перемовини, інтриги, підкуп), то друга у 1921 році (після позірної невдачі першої) вже спиралась на зброю та кілька тисяч військових.
Але захопити владу силою в Будапешті "імператор" так і не зміг, зокрема через низький моральний дух свого війська, зібраного з прихильників відродження імперії з різних її колишніх кутків.
Іронічна історія оповідає, що однією з причин цього було те, що солдати елементарно не знали, як звертатись до свого очільника. Адже для австрійців він був Карлом І, для чехів Карлом ІІІ, а для угорців - Карлом IV.
Після таких дій останнього австрійського імператора було арештовано представниками Антанти та разом із сім'єю інтерновано на Мадейру. Проте прожити у засланні Карлу І судилося лише кілька місяців - він помер внаслідок пневмонії у 35-ти річному віці.
І був похований на найвищій точці Фуншалу, столиці Мадейри, в дивовижній церкві ХVI ст. Діви Марії Монте... А у 2004 році був католицькою церквою беатифікований.
Незабаром після смерті чоловіка дружина Карла Зіта (італійська принцеса) покинула з дітьми острів. А залишив по собі останній імператор аж восьмеро нащадків: п'ять синів і три доньки.
Дружина пережила чоловіка на 67 років і померла у віці 96 років. Усі діти імператорського подружжя відзначились довголіттям та багатодітністю (завдяки чому дім Габсбургів є однією з найбільших за чисельністю представників династією в Європі, поступаючись тільки Бурбонам).
Наприклад, найстарший син Отто фон Габсбург (до речі, був членом Європарламенту від Німеччини) помер у 98 років, мав 7 дітей і 22 онуки.
І майже до самої смерті теж вважав себе спадковим королем Галичини (йому, між іншим генерал Франко пропонував стати королем Іспанії, але чомусь ця пропозиція Отто була відхилена)...
Як видно неозброєним оком по стрічках коло гробу Карла - нині саме угорські монархісти є найчастішими відвідувачами поховання.
Загалом, це дуже цікава, водночас драматична й сповнена інтриг історія - все як має бути, коли ми говоримо про монархічні дома початку ХХ століття.
