Бандера кольору "олива"

Ця світлина цінна тим, що була першою в житті Степана (з тих, які збереглись). Три зірки на грудях свідчать, що на цей час він вже три роки був у Пласті. Тобто фото зроблене восени 1925 року, коли Степанку було вже 16 років. Восени… тому на тлі - золоте осіннє букове листя.

 
Кольоризація фото Тетяни Терехової

Найстаріше фото Степана - у чудовій волонтерській кольоризації Тетяни Терехової для видавництва Наш Формат. Ця світлина цінна тим, що була першою в житті Степана (з тих, які збереглись).

Три зірки на грудях свідчать, що на цей час він вже три роки був у Пласті. Тобто фото зроблене восени 1925 року, коли Степанку було вже 16 років. Восени… тому на тлі - золоте осіннє букове листя.

Коричнева хустка - це хустка тогочасного 5-го куреня юнаків імені князя Ярослава Осьмомисла в Стрию, в якому виростав юний Бандера. І в який він вступив лиш з третього разу, попередньо підтягуючи свій фізичний стан (слабаків не брали, бо "Пласт для всіх, але не всі для Пласту"). В цьому курені разом із Бандерою виростав, наприклад, майбутній генерал УПА Олекса Гасин - начальник ГВШ (Головного військового штабу - предтеча Генеральний штаб ЗСУ).

Жовто-чорні стяжки на плечі - це символ гуртка "Вовк" до якого належав "Ганді" (саме таким було перше пластове псевдо Бандери, який захоплювався відомим лідером індійського спротиву). В діаспорі практику маркування гуртків стяжками замінили на американську традицію круглих чорно-білих сильветок.

А в 20-40-х роках по кольору стрічок можна було дізнатись назву гуртка. Кількість назв була вичерпною і невеликою. У варіантах були лише назви звірів. Гурток Степана обрав собі символічного звіра, якого наслідував - звіра, який в наші дні став символом українських ССО.

Бандера виростав у сорочці кольру хакі, тепер популярно званою - "олива". Очі у Степана дійсно були сині. А народився він в останні дні грудня, але батько-священник прагматично записав сина датою, яка би при мобілізації давала дитині можливість потрапити в "річник" на рік пізніше.

Степану ця батькова хитрість не знадобилась - самобілізувався ще 18-літнім в бойову організацію УВО на чолі із Євгеном Коновальцем. І працював по лінії - сучасними словами - ІПСО. СКОБ!

Єфрем Лукацький: Камера, яка співчуває

Ще якихось чотири роки тому, перед початком війни, документальна фотографія в Україні вмирала. Мало кого у світі цікавили новини з України, а місцеві видання закривалися, насамперед звільняли фотографів, доручаючи текстовим журналістам фотографувати на телефон. Але війна змінила все. Тепер знімки знову стали потрібні. Кожен зі смартфоном став свідком. Вибух ракети — кров на асфальті — зображення в соцмережах.

Рефат Чубаров: Заява Меджлісу кримськотатарського народу щодо неприпустимості визнання Криму російським

Меджліс кримськотатарського народу – вищий представницький орган корінного кримськотатарського народу України – категорично відкидає будь-які пропозиції або дії, спрямовані на визнання російськими тимчасово окуповані території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, які є невід’ємною складовою частиною України в її міжнародно визнаних кордонах.

Олексій Мустафін: Гюнтер Гійом: шпигун, що керував справами німецького канцлера

Вранці 24 квітня 1974 року західнонімецька поліція затримала Гюнтера Гійома, особистого референта федерального канцлера Віллі Брандта. Двері будинку, де він жив разом з дружиною, референт відкрив «гостям» сам - як кажуть, у домашньому халаті. У чому його можуть звинуватити, Гійом вочевидь здогадувався, тому й не став відмовлятися, а одразу заявив: "Я офіцер Національної народної армії НДР та співробітник Міністерства державної безпеки. Прошу шанувати мою честь офіцера".

Олександр Зінченко: Чергова провокація з могилою українців на горі Монастир у Польщі

Що залишається польським правим, коли вони за 8 років нічого не змогли зробити, займаючись дрібними повокаціями та махінаціями у питанні складних питань спільної історії? Правильно - нові провокації, в сподіванні, що травмовані війною українці влаштують істерику та зупинять роботи в Пужниках і Углах.