У Росії вчителі привітали Путіна листівками з портретом та цитатами Бандери

Інцидент стався з вчителями школи у селі Карцово в Калузькій області РФ.

У РФ готуються вітати президента РФ Володимира Путіна із 71-им днем народження, який відзначатимуть 7 жовтня. Вчителі однієї з російських шкіл вирішили приєднатись до "святкових" заходів і провели урочистий флешмоб. Для цього сфотографувались з табличками, на яких замість Путіна був зображений ідеолог українського націоналістичного руху Степан Бандера.

Інцидент стався з вчителями школи у селі Карцово в Калузькій області РФ. На світлинах та відео видно, як діти та дорослі показують зображення Степана Бандери, маючи на увазі, що це Путін в молодості. На плакатах також наведені цитати Бандери, хоч поруч з ними і є фрази на честь очільника Кремля.

Як повідомляє портал "Зеркало", ініціатором такого пранку виявився білоруський акціоніст Владислав Бохан. Бохан розіслав плакати, з якими треба було сфотографуватись, на яких начебто розміщена "юнацька фотографія" Путіна. Він розіслав свої листи до 30 шкіл Калузької області. При цьому половина повідомлень не дійшла, уточнює він, тому що поштовий сервіс прийняв їх за спам-розсилку.

"У підсумку можна сказати, що із приблизно 15 листів спрацювало чотири… Результат значний, як мені здається. І ніхто не помітив каверзи", - зазначив він.

 

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.