IN MEMORIAM: На війні загинув співробітник Національного заповідника "Хортиця" Максим Штатський

На фронті загинув співробітник Національного заповідника "Хортиця", запорізький науковець, дослідник історії менонітів Максим Штатський.

Про загибель чоловіка повідомила дружина Дар'я Штатська.

"12.02.2024 року ти пішов від нас. Подробиць немає та поки не буде…Ти завжди дякував мені, тепер скажу я: "Дякую за те, що ти був! Безмежно!", — йдеться в повідомленні.

Також про загибель науковця написали в Facebook Національного заповідника "Хортиця", де працював до війни Штатський.

"У нашому колективі та в наших серцях ще одна величезна діра. Безмежна шана і повага Герою на щиті. Співчуття родині та близьким", – йдеться в повідомленні заповідника.

Максим Штатський закінчив історичний факультет Запорізького національного університету у 2010 році. Працював науковим співробітником Національного заповідника "Хортиця". Займався дослідженням історії німців-менонітів.

У 2019 році очолив експедицію, під час якої у фундаменті старої комори на Верхній Хортиці вдалось знайти близько 300 фрагментів надгробків знищеного кладовища менонітів. Тоді знахідки відреставрували та відкрили Меморіал Хортицьких менонітів в 2021 році.

11 березня 2021 року Максим Штатський виявив на Верхній Хортиці фрагмент центральної тумби пам'ятника першим менонітам, які проживали на запорізьких землях. Його звели в 1889-му році, а під час Другої Світової війни загубили.

Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну Штатський служив у 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді Збройних сил України. Мав позивний "Історик".

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.