Віднайдено герб автора українського національного гімну "Ще не вмерла Україна"

Павло Чубинський походив з шляхетного лицарського роду, який мав герб "Леліва". Леліва - шляхетський герб, який вперше згадується у документах 1324 року. Герб має у синьому полі золотий півмісяць рогами догори, над яким розташована срібна 6-променева зірка. У клейноді хвостове віяло павича, на тлі якого, як і на щиті, зображено золотий півмісяць і срібну зірку.

 

Сенсація! Віднайдено герб автора українського національного гімну "Ще не вмерла Україна"!

Мій вчитель і наставник Сергій Миколайович Лисенко, заступник голови Українського геральдичного товариства і член Національної спілки краєзнавців України розшукав герб родини автора українського національної гімну "Ще не вмерла Україна" Павла Платоновича Чубинського.

Павло Чубинський походив з шляхетного лицарського роду, який мав герб "Леліва". Леліва - шляхетський герб, який вперше згадується у документах 1324 року. Герб має у синьому полі золотий півмісяць рогами догори, над яким розташована срібна 6-променева зірка. У клейноді хвостове віяло павича, на тлі якого, як і на щиті, зображено золотий півмісяць і срібну зірку.

Після Городельської унії 1413 року ряд гербів, в тому числі й Леліва були офіційно закріпленні за представниками литовської шляхти, та відбулось зрівняння прав шляхти католицького віровизнання Королівства Польського та зокрема правосланої шляхти Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. За умовами Унії цей герб польські шляхтичі Ян Тарновський та Ядвіга з Леженєц передали в користування роду старости Віленського Монивида.

 
Павло Чубинський

Пізніше герб використовували 830 родів з Білорусі, Литви, Польщі та України, зокрема Адамовичі (рід), Глебовичі, Добрянські, Дорогостайські, Єльці, Заберезинські, Заглинські, Маниведовичі, Олехновичі, Пілецькі, Сенявські, Сташкевичі, Тарновські, Тишкевичі, Чапські. І як тепер виявляєть і Чубинські!

В Україні герб виступав як основа або елемент гербів міст Тернопіль, Теребовля (герб Тарновських), Копайгорода (герб М'ясковських), Гранова, Завалова, Миколаєва на Поділлі (герб Синявських).

І логічно, щоб герб Леліва став гербом села Чубинське біля Борисполя, який був родовим маєтком автора українського національного гімну.

Вахтанг Кіпіані: Пробач, Гіє! Сьогодні ми могли б святкувати 55-річчя журналіста Георгія Гонгадзе

Георгій Гонгадзе, або Гія як його називали друзі, був журналістом. Це для тих читачів, які від народження живуть у добу незалежності та інтернету. Остання його публікація вийшла на сайті «Українська правда» 14 вересня 2000 року.

А. Королівський: "Острогожський Полк - Слобідська Вороніжчина". Спогади Петра Манченка

"Острогожський полк - Слобідська Вороніжчина", - під такою назвою у січні 1931-го в газеті "Січ" вийшов цикл статей Петра Манченко на згадку про події 1917-1918 років на Вороніжчині. Він, як мешканець і активний діяч українського руху на Вороніжчині, добре знав історію заселення краю, і також приймав участь українському житті Воронежської громади.

Наталія Ребрик: Чин Миколи Мушинки

13 вересня на 89 році відійшов у засвіти словацький фольклорист та українознавець Микола Мушинка.

Максим Майоров: "Шлях Ахмата". Чи можливий чеченський сценарій в Україні?

Головна ідея незалежності - бути господарем у власному домі. Чеченський національний рух був таким сильним у 1990-х, тому що чеченці пам'ятали про знищення інтелігенції, сталінську депортацію і упосліджене становище в хрущовсько-брежнєвському СРСР. Своя держава мала стати запобіжником від повторення цих поневірянь. Але сучасна Росія змогла зробити для чеченців боротьбу за власну державність дорожчою, ніж ризик і далі жити під владою примхливої імперії.