50 тисяч гривень на пам'ятник. Владу Кривого Рогу закликають організувати конкурс на ескізний проєкт військового кладовища

Сім'ї загиблих військових Кривого Рогу добиваються в міської влади проведення всеукраїнського архітектурного конкурсу на ескізний проєкт меморіального військового кладовища. Вони не хочуть бачити на місці поховань своїх найближчих рудого гранітного кошмару і горезвісного пам'ятника.

 
Проєкт Меморіального комплексу у Кривому Розі 

Сім'ї  загиблих військових Кривого Рогу добиваються в міської влади на чолі з Юрієм Вілкулом проведення всеукраїнського архітектурного конкурсу на ескізний проєкт меморіального військового кладовища. Вони не хочуть бачити на місці поховань своїх найближчих рудого гранітного кошмару і горезвісного пам'ятника.

Ця історія тягнеться вже понад рік, і всі, хто у профільних відомствах мав хоча б поцікавитися як там справи в родин, вже не кажу включитися в процес меморіалізації, надати якісь рекомендації, просто спостерігали мовчки.

Тим часом міська влада Кривого Рогу вирішила, що якщо такий "файний" проєкт родинам не подобається, то "ми вам дамо по 50 тисяч грн і ставте собі пам'ятники самі які хочете".

На військовому секторі поховань.

Тепер уявіть, як виглядатиме військовий сектор почесних поховань Кривого Рогу з різними гранітними пам'ятниками, які встановлюватимуть навмання.

 
Початкова версія пам'ятника полеглим захисникам

Уявили?

Те, що ви уявили - це знецінення і вбивання пам'яті про українських героїв у виконанні керманичів Кривого Рогу.

Цьому ще можна запобігти.

29 січня за цей капець з 50 тисячами грн під красивою обгорткою соціальної підтримки сімей загиблих військовослужбовців збирається проголосувати Криворізька міська рада. З такою ініціативою виступила Інесса Благун з Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської.

Наразі депутатське звернення з проханням провести архітектурний конкурс написав лише Володимир В'ятрович, за що йому велика подяка. 

 
 

Прошу народних депутатів підтримати родини щонайменше розголосом.

Прошу міських депутатів Кривого Рогу не підтримувати завтрашнє голосування і за прикладом Львова та Вінниці провести всеукраїнський архітектурний конкурс на ескізний проєкт військового сектору почесних поховань. Від цього напряму залежить пам'ять про цю війну, і рудими гранітними хрестами з дружньої гранітної фірми її не забезпечити.

З громадами, які вже виробляють нові стандарти меморіалізації зі світлим каменем в основі та чіткою структурою військового некрополю, можна проконсультуватися, щоб зробити усе правильно і чутливо.

Давайте змінювати культуру військової комеморації. Для цього в нас є законодавство про архітектурні конкурси, є Спілка архітекторів, є великий цех митців, яким є що запропонувати.

Олексій Мустафін: "Відплата за поразку", або навіщо Тохтамиш захопив Москву

26 серпня 1382 року володар Улуса Джучі хан Тохтамиш захопив і спалив Москву. Це сталося лише через два роки після битви на Куликовому полі у верхів'ях Дону, в який місцевому князю Дмитру чи не вперше вдалося взяти гору над великим татарським військом. Тож іноді припускають, що акція Тохтамиша була нічим іншим, як "відплатою за поразку".

Арсен Зінченко: Політична програма державотворення

Ще наприкінці 1980-х – на зорі 90-х років українська молодь йшла на вулиці з гаслами "Україна виходить з СРСР!", "Ні – союзному ярму!", "Ні – союзному договору!". Це був визначальний напрямок руху – до повалення кривавої комуністичної системи, до народовладдя і відповідальної перед народом держави, до звільнення від пут русифікації, до прав людини і головне – до відновлення самостійної і суверенної Української держави.

Юрій Юзич: Церемонія прощання з прапором

На наших цвинтарях майорять десятки тисяч прапорів, багато із яких - національні. На сонці, вітрі та дощі вони знищуються. За давньою лицарською традицією, яка плекається і в Пласті: прапор не можна прати, його - якщо не піддається реставруванню і не підлягає збереженню - можна лише спалити.

Богдан Червак: Україна між державною традицією УНР та УРСР

Щоб подолати більшість історичних міфів, створених та поширених Москвою, буде достатньо щоб Верховна Рада України ухвалила нормативно-правовий акт, який встановить юридичний та історичний зв'язок України з попередніми українськими державними утвореннями. Зокрема у законі слід юридично закріпити, що 24 серпня 1991 року Україна відновила свою державну незалежність і те, що вона є державою правонаступницею Української Народної Республіки.