На війні загинув пластун та ОУНівець Костянтин Жук
У травні 2024 року, прикриваючи відхід побратимів у Вовчанську Харківської області, загинув командир штурмових підрозділів полковник Костянтин Жук.
Братство. Спецпідрозділ ГУР МО повідомило, що загинув командир штурмової групи полковник Констянтин Жук, 68 (!) років. Кадровий військовий радянської армії, член Пласту та ОУН з 1990-х років. Командир добробату "Гарпун" у 2014-2015 роках.
"Очолював контрдиверсійну групу в складі СБУ" (справжня посада колись здивує). 2022 року як командир батальйону "Вільна Україна" брав участь в обороні Києва, звільнені Миколаївщини. Брав участь в управлінні обороною о. Зміїний. Керував кількома підрозділами із залучення іноземних добровольців (колись ГУР ще напише в яких операціях брав участь).
Знав особисто друга Полковника з 90-х. Як офіцера Генштабу, який прийшов в Пласт, щоб посилити військовий вишкіл молоді. Він робив все, що в його силах, щоб наша молодь була готовою до війни, у той час, як кадрова армія скорочувалсь і постійно реформувалась. Костя завжди говорив, що треба готуватись до тотальної війни - усім.
Проводив масу вишколів для пластунів і пластунок – починаючи від парашутних. Саме він чітко артикулював, що кожен член нашого куреня – Орден Залізної Остроги – обов'язково має пройти військовий вишкіл та стати офіцером. Щоб, за потреби, бути готовим брати відповідальність. І ті, хто поставали офіцерами опісля не пошкодували. Бо були готовими!
Народився Полковник 21 травня 1955 в м. Сміла на Черкащині. Православний, позапартійний. Мав три вищі освіти, які здобував у Харкові, Одесі та Києві. Базово – радіоінженер. До 1992 року служив в радянській армії на командних посадах до командира окремого батальйону включно. З 1992 року в ЗСУ, з 2004 - у запасі. 14 жовтня 2000 року року склав пластову присягу. Двадцять років своєї військової пенсії інвестував у військову підготовку молоді. Ще перебуваючи в ЗСУ пройшов новацькі та юнацький вишколи виховників.
Друг Полковник – вже шостий загиблий на фронті член пластового куреня Орден Залізної Остроги із 80-ти, які в Силах оборони - від Нацгвардії та воюючих патрульних поліцейських до ССО. Загинув серед тих, які перші пішли відбивати Вовчанськ у травні 2024 - після прориву окупантів. Залишився прикривати відхід побратимів… Жив, як справжній воїн, пішов на Вічну Ватру героєм. Вічна Пам'ять Герою!
