Хто покараний за розстріли протестувальників на Інститутській 20 лютого 2014 року?

Хто покараний за розстріли протестувальників на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року? За 12 років відповіді на це питання немає. Кого обвинувачують в розстрілах і на якому етапі судові справи? Що відомо про вироки у справах щодо знищення зброї, з якої вбивали на Інститутській? Коротко про те, що встановило слідство та про ситуацію з притягненням до відповідальності винних.

Майдан

 фото: Getty Images

Хто покараний за розстріли протестувальників на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року? За 12 років відповіді на це питання немає. Але ми розказуємо, кого в розстрілах обвинувачують і на якому етапі судові справи. А також про вироки у справах щодо знищення зброї, з якої вбивали на Інститутській.

Максимально коротко (наскільки це можливо) про те, що встановило слідство та про ситуацію з притягненням до відповідальності винних.

Розстріли на Інститутській 20 лютого 2014 року

(Вирок, який оскаржується, 6 справ в судах першої інстанції, 1 зупинена справа)

20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності від куль загинуло 48 учасників акцій протесту та щонайменше 90 отримали кульові поранення.

В організації насильницьких злочинів 18-20 лютого 2014 року звинувачують експрезидента Віктора Януковича та керівників силового блоку часів Майдану. Справа щодо 10 обвинувачених зараз у Броварському суді. Її розглядатимуть "заочно", оскільки всі підсудні втекли після Майдану. Початок розгляду по суті та оголошення обвинувального акту перенесли на 3 березня 2026 року. До цього в суді 2 роки тривало підготовче засідання. За процесом можна слідкувати онлайн — відбуваються трансляції засідань.

Обвинувачені у справі колишні: президент України Віктор Янукович; міністр внутрішніх справ України Віталій Захарченко; заступник міністра внутрішніх справ України Віктор Ратушняк; голова СБУ Олександр Якименко; перший заступник голови СБУ – керівник Антитерористичного центру Володимир Тоцький; міністр оборони України Павло Лебедєв; начальник Головного управління – командувач внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України Станіслав Шуляк; в.о. начальника ГУ МВС України в м. Києві Валерій Мазан; заступник начальника ГУ МВС України в м. Києві – начальник міліції громадської безпеки Петро Федчук; командир підрозділу міліції особливого призначення (ПМОП) "Беркут" при ГУ МВС України в м. Києві Сергій Кусюк.

Чи почуємо ми вирок у цій справі та коли, залежить здебільшого від того, як саме суд організує процес.

Більшість вбивств та поранень інкримінується беркутівцям спецроти київського беркута під керівництвом Дмитра Садовника та заступника командира полку Олега Янішевського. В різні роки прокуратура скерувала до суду справи Янішевського, Садовника та ще 24 беркутівців спецроти. Зараз тільки двоє з цих обвинувачених фізично присутні в Україні. Всі інші в розшуку - відповідно судовий розгляд відбувається "заочно".

18 жовтня 2023 року Святошинський суд оголосив вирок у справі Олега Янішевського та 4 беркутівців спецроти - Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олександра Маринченка та Сергія Тамтури. Суд присяжних призначив: Янішевському ("заочно") — довічне позбавлення волі, Аброськіну та Зінченку ("заочно") — 15 років позбавлення волі, Маринченка — визнали винуватим лише у перевищенні влади — 5 років позбавлення волі (вважається таким, що відбув основне покарання). Сергія Тамтуру суд виправдав.

Розгляд цієї справи під головуванням судді Дячука можна вважати зразковим з погляду організації процесу. Справа дійшла до вироку, попри всі об'єктивні труднощі, зокрема: величезний обсяг справи; обмін полонених в грудні 2019 року, після якого на лаві підсудних залишилося лише двоє з п'яти беркутівців; смерть одного присяжного; коронавірус; повномасштабне вторгнення. Вирок складає понад 1700 сторінок (є у реєстрі судових рішень) й дуже детально описує події Революції Гідності, досліджує епізоди вбивств і поранень 20 лютого 2014 року, а також мотивацію суду присяжних. Записи відео трансляцій засідань також доступні на ютуб каналі Судової влади.

Цей вирок не набрав законної сили, оскільки його переглядає Київський апеляційний суд. Зараз відбувається повторне дослідження доказів.

Ще декілька справ за обвинуваченням керівника спецроти Садовника та 20 його підлеглих знаходяться в судах першої інстанції на різних стадіях. Це 4 окремих провадження. Відео трансляцій засідань в цих процесах немає.

Перші три вбивства майданівців 20 лютого 2014 року (від вогнепальних поранень свинцевою картеччю зі штатних рушниць) інкримінують працівникам севастопольського "Беркуту". У жовтні 2024 року до суду скерували обвинувальний акт стосовно командира роти спецпідрозділу "Беркут" в м. Севастополі Сергія Колбіна та його підлеглих Володимира Суходольського і Юрія Усенка — міліціонерів штурмового взводу тієї ж роти. Досі у Шевченківському суді триває підготовче засідання - найближче 4 березня. Також немає і відеотрансляції процесу.

Два вбивства та поранення — з лінії бетонної барикади і, можливо, будівлі на цьому ж рівні, інкримінувалися також двом бійцям підрозділу "Омега". Тільки одна з цих справ дійшла до суду. Але провадження зупинили у зв'язку з мобілізацією обвинуваченого. Зараз, зокрема представники потерпілих, намагається поновити цей процес.

Детальніше про те, що відомо про розстріл на Інститутській 20 лютого 2014 року можна почитати за посиланням.

Знищення зброї, з якої стріляли правоохоронці

(Є два чинних вироки та ще одна справа в суді)

Після розстрілу протестувальників на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року, зброю, з якої стріляли по майданівцях, правоохоронці пошкодили та приховали. Однак, частина її була знайдена й ідентифікована.

Йдеться про 24 автомати АКМС калібру 7.62х39 мм, 1 снайперську гвинтівку Драгунова 7.62х54 мм, 3 рушниці "Форт-500" та 1 рушницю "Форт-12". За допомогою болгарки правоохоронці розрізали кожну одиницю зброї на кілька частин та видалили маркування — серійні номери автоматів та снайперської гвинтівки. Далі частину знищеної зброї втопили в притоці річки Дніпро — річці Віта, а іншу частину закопали на березі в районі Жукового острова в місті Києві.

Як встановило слідство, саме з цієї зброї співробітники спеціальної роти "Беркут" ГУ МВС України в м. Києві розстрілювали протестувальників на вул. Інститутській 20 лютого.

Голосіївський районний суд "заочно" визнав колишнього командира київського полку "Беркут" Сергія Кусюка винним в організації знищення службової документації та зброї (з якої розстрілювали учасників протестів на Інститутській 20 лютого 2014 року), та призначив покарання - 10 років ув'язнення. Суд ухвалив вирок 27 жовтня 2025 року.

Раніше той же суд засудив колишнього заступника начальника управління оперативних розробок міжрегіонального характеру МВС України Сергія Яковенка. У травні 2023 року колишнього правоохоронця, який допоміг втекти бійцям спецроти київського "Беркуту", а також знищував їхню табельну зброю, засудили до 10 років ув'язнення.

Обидва вироки набрали законної сили, але ухвалені "заочно". Обвинувачені у розшуку.

Ще одна справа - за обвинуваченням командира "чорної роти" Дмитра Садовника - розглядається Голосіївським судом.

Провадження щодо загибелі правоохоронців 20 лютого також існують

20 лютого загинуло 4 силовиків. Ці епізоди також розслідуються.

Є щонайменше один обвинувальний вирок за пособництво у вбивстві 2 правоохоронців і поранення ще одного (надання власного мисливського карабіна та патронів). Обвинувачений під вартою та оскаржує вирок. Ще одна справа, де обвинуваченому інкримінується саме вбивство, розглядається судом першої інстанції.

Видача вогнепальної зброї "тітушкам" зі складу МВС

Вже після розстрілів людей на Інститутській, ввечері 20 лютого, зі складів МВС цивільним особам (так званим "тітушкам") роздали вогнепальну зброю з набоями, зокрема, автомати. Хто і з якою метою? Про це ми мали б також дізнатись з вироку суду, якого може не бути.

В суді з 2017 року була справа, в якій експрацівники МВС Роман Калетин, Михайло Діхтяр, Віталій Степанчук обвинувачувалися, зокрема, в участі у незаконній видачі зі складів МВС цивільній особі Ростиславу Заворотному для "тітушок" 156 одиниць автоматичної вогнепальної зброї та більш як 40 тис. набоїв до неї.

21 березня 2024 року Шевченківський райсуд закрив кримінальне провадження за обвинуваченням Заворотного та Степанчука, через закінчення строків давності. Розгляд справи стосовно двох інших обвинувачених поки триває. Найближче засідання 24 лютого.

Чи будуть все ж таки покарані ті, хто розстрілював протестувальників 20 лютого 2014 року?

Питання яке найчистіше обговорюється публічно здебільшого на річниці подій і є щоденним і дуже болючим для членів родин Героїв Небесної Сотні та постраждалих 20 лютого 2014 року.

Насправді це не одне, а два дуже різних питання: Чи будуть ухвалені відповідні вироки й чи буде можливість фізично притягнути винних до відповідальності по цих вироках.

Враховуючи, що більшість обвинувачених переховується (чи не дуже) на території росії та тимчасово окупованій території, можливість фізичного притягнення до кримінальної відповідальності зараз поза юридичною площиною. Частина Адвокатської дорадчої групи (і багато учасників Революції Гідності) зараз в Силах оборони. І власне Сили оборони зараз збільшують цю ймовірність. Та дають можливість та час судам ухвалити вироки щодо обвинувачених.

Чи будуть вироки в судах та коли? Залежить вже від того, як суди будуть організовувати процеси. І частково від нас. Бо суспільна увага до справ часто заохочує суддів ці процеси організовувати.

Олександр Алфьоров: Фонтан замість пам'яті

Місце, де влада Києва бачить фонтан – це центр Столиці, це серце України. Відповідальність тут – неймовірна. Кожне подібне місце в Києві має бути гармонійно вписане у загальну концепцію! А не затикане нейтральністю, яка в сучасних умовах дорівнює безвідповідальності та, насправді, потуранню окупанту, який дуже прагне от цієї мовчазної та сірої України.

Олексій Мустафін: Пророк на ім'я Мані. Примхлива доля засновника "світової єресі"

9 квітня 243 року перський цар Шапур I – той самий, якому згодом вдалося вперше взяти в полон римського імператора, – прийняв у своєму палаці та вислухав мандрівного проповідника Сураїка, сина Фартака. Той познайомив володаря із своїм вченням – основи якого, за його власними словами, відкрив йому сам янгол божий. Цар був настільки вражений розповіддю, що видав Сураїку охоронну грамоту і дозволив вільно проповідувати в своїх володіннях.

Ярослав Пронюткін: Символічне місце пам’яті: кенотафи як традиція, державна практика і механізм вшанування на Національному військовому меморіальному кладовищі

У традиції українського війська від княжої доби до козацького періоду існували різні форми символічного вшанування загиблих, зокрема встановлення хрестів, курганів пам'яті, пам'ятних знаків на місцях боїв або в рідних громадах. Саме ця традиція сьогодні отримує сучасне державне втілення у формі кенотафів – символічних місць пам'яті для тих Захисників і Захисниць України, чиї тіла не були повернуті, або місце поховання яких залишається невідомим.

Антон Кістол: Ab Samara Condita. Що не так із передатуванням Дніпра?

Місто-фортецю й один із найважливіших вузлів України на Сході пропагандисти Кремля послідовно вписують у межі примарної "Новоросії". У березні 2014-го проросійські сепаратисти не знайшли тут широкої підтримки й не змогли проголосити "Дніпропетровську народну республіку". Однак небезпека не зникла й досі, адже Росія продовжує висувати територіальні претензії на Дніпропетровську область як на землі, приєднані до Російської імперії та нібито колонізовані за часів Єкатєріни ІІ.