У Межигір’ї відкрилася вулична виставка "Справи Майдану: на шляху до правосуддя та історії"

Виставку можна відвідати з 17 лютого до 30 серпня 2026 року.

Про це інформує Національний музей Революції Гідності.

"Виставка представлена на території парку-пам'ятки — місці, яке під час Революції Гідності стало одним із символів подій тих років. Саме тут можна наочно побачити, до чого призводить безкарність, корупція та зрада своєму народові. І водночас — до чого призводить сила об'єднаного суспільства, яка здатна зруйнувати ці чинники", - зазначають у музеї.

На стендах можна ознайомитися із судовою статистикою та хронологією подій Майдану, зокрема й тих, що пов'язані із резиденцією президента-втікача Януковича "МЕЖИГІР'Я", а також дізнатися про процес меморіалізації місць загибелі Героїв Небесної Сотні.

"Справи Майдану" охоплюють понад 5 000 кримінальних правопорушень. Понад 10 000 свідків, понад 2 000 потерпілих. Повідомлено про підозру 585 особам: серед них — високопосадовці, правоохоронці, судді, прокурори. Матеріали виставки дають змогу простежити хронологію подій та перебіг розслідувань, побачити основні проблеми "справ Майдану" в судах і зрозуміти, чому боротьба за справедливість — це не минуле, а наша реальність.

Організатори та партнери: Національний музей Революції Гідності, Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "МЕЖИГІР'Я", за участі Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку з масовими протестами у 2013 - 2014 роках (Департамент у "справах Майдану") при Офісі Генерального прокурора України.

Відвідати виставку можна на території Парку-пам'ятки "Межигір'я" (с. Нові Петрівці, Вишгородський район, Київська область).

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.