У Межигір’ї відкрилася вулична виставка "Справи Майдану: на шляху до правосуддя та історії"

Виставку можна відвідати з 17 лютого до 30 серпня 2026 року.

Про це інформує Національний музей Революції Гідності.

"Виставка представлена на території парку-пам'ятки — місці, яке під час Революції Гідності стало одним із символів подій тих років. Саме тут можна наочно побачити, до чого призводить безкарність, корупція та зрада своєму народові. І водночас — до чого призводить сила об'єднаного суспільства, яка здатна зруйнувати ці чинники", - зазначають у музеї.

На стендах можна ознайомитися із судовою статистикою та хронологією подій Майдану, зокрема й тих, що пов'язані із резиденцією президента-втікача Януковича "МЕЖИГІР'Я", а також дізнатися про процес меморіалізації місць загибелі Героїв Небесної Сотні.

"Справи Майдану" охоплюють понад 5 000 кримінальних правопорушень. Понад 10 000 свідків, понад 2 000 потерпілих. Повідомлено про підозру 585 особам: серед них — високопосадовці, правоохоронці, судді, прокурори. Матеріали виставки дають змогу простежити хронологію подій та перебіг розслідувань, побачити основні проблеми "справ Майдану" в судах і зрозуміти, чому боротьба за справедливість — це не минуле, а наша реальність.

Організатори та партнери: Національний музей Революції Гідності, Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "МЕЖИГІР'Я", за участі Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку з масовими протестами у 2013 - 2014 роках (Департамент у "справах Майдану") при Офісі Генерального прокурора України.

Відвідати виставку можна на території Парку-пам'ятки "Межигір'я" (с. Нові Петрівці, Вишгородський район, Київська область).

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.