У Межигір’ї відкрилася вулична виставка "Справи Майдану: на шляху до правосуддя та історії"

Виставку можна відвідати з 17 лютого до 30 серпня 2026 року.

Про це інформує Національний музей Революції Гідності.

"Виставка представлена на території парку-пам'ятки — місці, яке під час Революції Гідності стало одним із символів подій тих років. Саме тут можна наочно побачити, до чого призводить безкарність, корупція та зрада своєму народові. І водночас — до чого призводить сила об'єднаного суспільства, яка здатна зруйнувати ці чинники", - зазначають у музеї.

На стендах можна ознайомитися із судовою статистикою та хронологією подій Майдану, зокрема й тих, що пов'язані із резиденцією президента-втікача Януковича "МЕЖИГІР'Я", а також дізнатися про процес меморіалізації місць загибелі Героїв Небесної Сотні.

"Справи Майдану" охоплюють понад 5 000 кримінальних правопорушень. Понад 10 000 свідків, понад 2 000 потерпілих. Повідомлено про підозру 585 особам: серед них — високопосадовці, правоохоронці, судді, прокурори. Матеріали виставки дають змогу простежити хронологію подій та перебіг розслідувань, побачити основні проблеми "справ Майдану" в судах і зрозуміти, чому боротьба за справедливість — це не минуле, а наша реальність.

Організатори та партнери: Національний музей Революції Гідності, Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "МЕЖИГІР'Я", за участі Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку з масовими протестами у 2013 - 2014 роках (Департамент у "справах Майдану") при Офісі Генерального прокурора України.

Відвідати виставку можна на території Парку-пам'ятки "Межигір'я" (с. Нові Петрівці, Вишгородський район, Київська область).

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.