Про людей без Гідності!

Поки країна оговтується від скандалів з Міндічами і ко та раділа звільненню Єрмака, Вища кваліфікаційна комісія суддів України прийняла рішення, яким визнала доброчесною поведінку судді Майдану – Марини Шаховніної, яка винесла декілька рішень про позбавлення водійських прав учасників Революції Гідності.

 

Поки країна оговтується від скандалів з Міндічами і ко та раділа звільненню Єрмака, Вища кваліфікаційна комісія суддів України прийняла рішення, яким визнала доброчесною поведінку судді Майдану – Марини Шаховніної, яка винесла декілька рішень про позбавлення водійських прав учасників Революції Гідності.

За те, щоб суддя Майдану продовжувала здійснювати правосуддя проголосувала людина, яка стала народним депутатом якраз завдяки тим, кого переслідувала Шаховніна і їй подібні. Це колишній депутат від Об'єднання "Самопоміч" - Руслан Сидорович.

 
Руслан Сидорович

Саме він, як доповідач, фактично рік не призначав засідання по Шаховніній, а потім і проголосував за залишення її на посаді. Ще одним львів'янином, який прийняв це, на моє переконання, ганебне рішення є суддя зі Львова – Роман Кидисюк.

Також доброчесним переслідування учасників Революції Гідності вважають: Людмила Волкова, Віталій Гацелюк, Ярослав Дух, Олег Коліуш, Ігор Кушнір, Володимир Луганський, Руслан Мельник, Олексій Омельян та Галина Шевчук.

Щодо Марини Шаховніної, то це найбільш цинічна суддя, яка мені, як членкині Громадської ради доброчесності зустрічалася. Вона вказала на співбесіді, що:

- не знала про події Революції Гідності, бо була за кордоном;

- "порушники" мають доводити свою невинуватість (про презумпцію невинуватості суддя, мабуть, не чула);

 
 Марина Шаховніна

Про ймовірну заангажованість судді свідчить:

- суддя не повідомила належним чином учасників про дату і час розгляду справи, розглядаючи рішення блискавично за 4-12 днів після надходження справи;

- не мала жодних підтверджень, що за кермом була особа, яку притягують до відповідальності;

- застосувала таке найтяжче покарання лише в період Революції Гідності, як і інші судді Подільського районного суду м. Києва;

- винесла рішення в той час, коли вже була опублікована інформація, що протоколи працівників ДАЇ підроблені та після перших смертей учасників Революції Гідності - Сергія Нігояна, Михайла Жизневського та Юрія Вербицького.

Ну і звичайно, на рішення Комісії, яка відійшла від своєї попередньої практики заради Шаховніної, не вплинуло, що свекор Шаховніної – суддя Верховного Суду Бородій Василь Миколайович, а чоловік працює в славнозвісному ДБР.

Все обгрунтування, на яке спромоглась комісія: "Комісія у пленарному складі підтримує висновки колегії про обґрунтованість та достатність наданих Шаховніною М.О. пояснень для спростовування доводів ГРД". Це те обгрунтування на яке ми, очевидно, заслужили.

Сподіваюся, що Вища рада правосуддя змиє цю ганьбу і виправить допущену помилку ВККСУ. Тому прошу Вашої активності, щоб у нас був шанс не побачити Шаховніну в суді.

А до членів ВККСУ, які проголосували за рішення, в мене питання: на що ви проміняли свою Гідність.

Із висновком про недоброчесність можна ознайомитися за посиланням

Олексій Мустафін: Диваки в циліндрах. Мода, що програла суспільному поступу

15 січня 1897 року лондонський часопис Evening News розповів своїм читачам історію появи предмета гардеробу, який ми зазвичай називаємо циліндром, а британці - "довгим" чи "високим капелюхом". За твердженням автора газетної колонки вже сам факт першої появи на вулицях столиці людини в незвичному головному уборі викликав скандал. І її навіть присудили до штрафу за порушення громадського порядку.

Пилип Іллєнко: "Молитва за гетьмана Мазепу" Юрія Іллєнка. Фільм, який забороняли більше, ніж показували

Закон, на підставі якого Держкіно України у 2025 році заборонило фільм "Молитва за гетьмана Мазепу", у свій час виконав поставлені перед ним задачі і став ефективним інструментом зміни ландшафту ринку та дав можливість розвинутися українському сучасному кінематографу. Саме після застосування його дійсно недосконалих у формулюваннях, але необхідних правових механізмів, стрічка "Молитва за гетьмана Мазепу" потрапила в прайм-тайм і топ-рейтинги українського телебачення у 2016 році.

Юрій Рудницький: Мій "Тарас Бульба"

Повість "Тарас Бульба" Миколи Гоголя переважно відома за другою редакцією зразка 1842 року. Вона майже вдвічі довша й більш "розкручена" в порівнянні з першою, опублікованою в збірці "Миргород" у 1835 році. В нинішній Росії друга редакція "Бульби" вважається однією з імперських "скрєп", цеглинкою в ідеологічних конструктах щодо українців і росіян як "одного народу". Те, що сюжет повісті суперечить історичним реаліям, якось тривалий час мені не кидалося в очі. Як і те, що в ній є набагато цікавіші персонажі...

Олексій Мустафін: Людина, яка зупинила чуму. Вальдемар Хавкін – рятівник з Одеси

10 січня 1897 року людина здобула перемогу над однією з найстрашніших хвороб в історії – чумою. І ми знаємо ім'я цієї людини. Першу протичумну вакцину, створену в найкоротші терміни – лише за три місяці, її винахідник, Вальдемар Хавкін випробував на собі. Це сталося в індійському Бомбеї (сучасному Мумбаї), одному з центрів тогочасної епідемії. Своєчасна поява і правильне застосування вакцини – або ж, як тоді казали, "лімфи Хавкіна" - врятувало тоді життя сотням тисяч людей.