В Україну повернуть останки тещі Євгена Коновальця та Андрія Мельника Марії Федак

У Люксембургу відбулася ексгумація праху Марії Федак – матері Софії Федак-Мельник, дружини Голови ОУН Андрія Мельника.

 

Марія Федак ніколи не прагнула опинитися на передовій великої політики, але історія розпорядилася так, що її родинне гніздо стало колискою українського визвольного руху.

Дружина видатного львівського адвоката Степана Федака, вона виховала вісьмох дітей у дусі безкомпромісного націоналізму. Доля пов'язала Марію з найважливішими постатями українського XX століття: її донька Ольга вийшла заміж за засновника ОУН Євгена Коновальця, а молодша Софія пов'язала своє життя з його наступником - Андрієм Мельником.

Коли Друга світова війна змусила українську еліту рятуватися від московської окупації, Марія Федак разом із родиною доньки Софії опинилася в еміграції. Притулком для них став затишний Люксембург. Саме там, у маленькій європейській країні, знесилена роками поневірянь Марія відійшла у вічність.

Її поховали на міському цвинтарі Боневуа (Bonnevoie) у місті Люксембург. Ця могила стала сакральним місцем для Андрія та Софії Мельників. Голова ОУН А. Мельник надзвичайно поважав свою тещу, вважаючи її втіленням шляхетної української матері, яка віддала все заради майбутнього України.

Коли у 1964 році Андрій Мельник відійшов у засвіти, його поховали поруч із Марією. За кілька десятиліть, у 1990 році, до них приєдналася і Софія, яка присвятила залишок свого життя збереженню пам'яті про чоловіка та розбудові Жіночої Громади в еміграції.

Протягом майже шістдесяти років ця скромна родинна могила на люксембурзькому цвинтарі Боневуа - де пліч-о-пліч спочивали Марія Федак, Андрій та Софія Мельники - залишалася місцем паломництва українців з усього світу. Проте ідея повернути лідерів визвольних змагань на рідну землю ніколи не згасала.

Зрештою, Андрій Мельник та його дружина Софії вже в Україні. Незабаром, як і побажала родина, у Львів повернеться Марія Федак - жінка, яка виростила дружин для двох провідників Нації, виконала свою тиху, але монументальну місію - вона дала українському рухові надійний тил і жертовну відданість, яка витримала випробування чужиною і часом.

Олексій Мустафін: Державотворчий канал. Панамський шлях до незалежності

День Незалежності – як головне національне свято – відзначають не лише в Україні, а й в багатьох інших державах світу, що з'явилися на карті після звільнення від іноземної влади. В Панамі цих днів навіть два – і обидва в листопаді.

Олексій Мустафін: Китайські пригоди Сіндбада. Перше "відкриття" Піднебесної іноземцями

30 жовтня 758 року арабські та перські кораблі атакували китайське місто та порт Гуанчжоу. Напад був несподіваним, можливо тому й успішним. Навантажені багатою здобиччю переможці поквапилися залишити розграбоване ними місто. Але ненадовго. З того часу більше століття купці зі Середнього Сходу панували принаймні в Південно-Китайському морі, утримуючи в свої руках торгівлю Піднебесною із Нусантарою, Індією та мусульманським світом.

Павло Костенко, Ігор Полуектов (ГО "Великий Льох"): Богоявленський собор — не об'єкт дискусії між установами

Відкриті запитання до офіційної позиції Інституту археології НАН України щодо археологічних досліджень залишків фундаментів Братського Богоявленського собору на території Києво-Могилянської академії та пошуків решток Петра Конашевича Сагайдачного.

Мирослав Іванек : Ласків: 40 знайдено, 300 треба знайти

У Ласкові дотепер знайдено останки приблизно 10% жертв із тих, чиї імена вже встановлено. Отже, основна робота попереду. Зимовий час слід використати для підготовки до продовження пошукових робіт навесні наступного року. Підготовчу роботу має виконати, на мою думку, Український інститут національної пам'яті, включно з отриманням дозволу на проведення пошукових робіт в інших місцях у селі.