В Україні перепоховали першого голову ОУН Євгена Коновальця

В Україні відбулася церемонія перепоховання першого голови Організації українських націоналістів Євгена Коновальця.

Про це повідомляє УНІАН. 

Процесія пройшла на Національному військовому меморіальному кладовищі під Києвом. В ній взяли участь президент Володимир Зеленський, прем'єр-міністр Сергій Корецький, очільник Офісу президента Кирило Буданов, очільник парламенту Руслан Стефанчук, міністр ветеранів Віталій Кім, очільник Міноборони Євгеній Хмара та інші посадовці.

Під час церемонії труну Коновальця накрили українським прапором, який потім передали президенту. Хоч сама церемонія й відбувалася під час повітряної тривоги, процесію не зупиняли.

 
Фото: прес-служба Офісу Президента України

"Полковник Коновалець повернувся саме в ту Україну, заради якої він боровся і якої хотів. Україна сильна, суверенна, самостійна... Разом із ним Україна повернула частину себе: своєї пам'яті, українського досвіду, нашої національної історії – історії всіх, хто в різні часи жив і бився заради України, нашої незалежності та самостійної держави. Полковник Євген Коновалець є саме такою постаттю. Його доля, героїчна й трагічна водночас, – немов символ усього того періоду нашої історії", – зауважив Володимир Зеленський.

Поховання Коновальця на цьому місці є тимчасовим. Згодом його, як і низку інших українських діячів, планують перепоховати на Українському національному пантеоні на території Києво-Печерської лаври.

 
Фото: прес-служба Офісу Президента України

"Ми говоримо, що поховання Коновальця і Мельників – це тимчасово. Виділено спеціальний сектор для того, щоб сюди привозити на тимчасове перепоховання тих великих українських борців за незалежність, які знаходяться зараз за кордоном. Надалі вони будуть перепоховані на українському пантеоні", – зазначив очільник Інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров.

Також Україна планує повернути тіла Симона Петлюри та Павла Скоропадського.

Нагадаємо, 11 серпня в Нідерландах ексгумували прах полковника Армії Української Народної Республіки та першого голови ОУН Євгена Коновальця, щоб передати останки Україні. 

 
Фото: прес-служба Офісу Президента України

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".