Бульвара Гавела у Києві не буде. Без Тебе

Перемога тих, хто проти імені Гавела у Києві – це перемога невігластва і безсилля сильних. Лишилося менше доби, щоб зробити цей символічний вибір між силою моралі і невіглаством, між відповідальною громадянськістю та самототаліторизмом, між облудою і життям в правді.

Бульвара Гавела у Києві не буде...

…якщо Ти не зробиш маленьке зусилля.

Для Києва Вацлав Гавел – не герой. Ініціатиіва "Бульвар Вацлава Гавела", яку розпочали громадські активісти три місяці тому, ризикує захлинутися.

Ті, хто вважає, що Гавел для Києва не герой і його ім’я тут геть не потрібне, випереджають прихильників Гавела у голосуванні на сайті Київської міської державної адміністрації.

Я – у розпачі. Хто може бути проти одного із найбільших моральних авторитетів цілої Європи у ХХ столітті?!

Дорогі Кияни! Це буде абсолютною ганьбою для міста, коли ця прекрасна ініціатива провалиться!

 Вацлав Гавел і естафетна паличка свободи. Київ, Майдан, лютий 2005 року. Фото Миколи Лазаренка

Коли Вацлав Гавел залишив цей світ, "Історична правда" опублікувала переклад фрагментів його геніального есею "Сила безсилих" - маніфесту громадянських змін, книжки рецептів з подолання посттоталітарної симптоматики.

Кілька місяців тому "Сила безсилих" вперше вийшла українською у повному обсязі. Ми прочитуємо необхідні книжки майже через 40 років, після їх виходу! "Сила безсилих" - це один з найкращих підручників демократії.

Ми ризикуємо безнадійно відстати розумово, якщо не будемо читати такі книжки.

Ми ризикуємо безнадійно відстати розумово, якщо не будемо читати.

Перемога тих, хто проти імені Гавела у Києві – це перемога невігластва і безсилля сильних.

Лишилося менше доби, щоб зробити цей символічний вибір між силою моралі і невіглаством, між відповідальною громадянськістю та самототаліторизмом, між облудою і життям в правді.

І просто згадайте ці слова Гавела: "Момент, коли життя у правді перестає бути просто запереченням життя у брехні і стає звичним - це момент, коли народжується щось, що можна назвати "незалежним духовним, соціальним і політичним життям суспільства".

Дуже прошу знайти 5 хвилин свого часу: нам треба більше Гавела у нашому житті. Свій вибір можна і треба задекларувати на сайті КМДА.

Без Твого маленького зусилля - сила безсилих перетворюється на силу невігластва. 

Наталя Дзюбенко-Мейс: Тільки пам'ять може зупинити безумство воєн і ненависті. Пам'яті Джеймса Мейса

3 травня виповнюється двадцять років з часу відходу у вічність американського дослідника історії України, виконавчого директора американської конгресової комісії по вивченню Великого Голоду 1932-33 років в Україні, професора Джеймса Мейса. Тема Голодомору ламала і мучила його. Ця тема випалила йому душу й призвела до трагічного кінця.

Дарця Веретюк : Національне Військове Меморіальне Кладовище. Як уніфікувати пам'ятні знаки?

Військові меморіальні комплекси - це не про нагромадження окремих пам'ятників і безпросвітну скорботу. Увесь комплекс є великим пам'ятником на знак шани і поваги до свідомого зрілого рішення чоловіків і жінок стати на захист країни і її територіальної цілісності. Це про їх подвиг, безвідносно віку, кольору шкіри, зросту, довжини волосся, релігійних вподобань, статків, професій та інших розрізнюючих ознак. Бо була одна на всіх ознака, котра всіх об'єднала — ідея свободи та незалежності.

Дмитро Крапивенко: Алла Пушкарчук - Рута, яку не вберегли

Загинула Алла Пушкарчук (Рута). Тендітна дівчина, що пішла на війну ще у 2014-му, залишила світ мистецтва, навчання в університеті Карпенка-Карого і омріяну кар'єру театрознавиці.

Ярослав Пронюткін: Тут спочиватимуть наші герої: хто має право бути похованим на головному Меморіалі країни?

Національне військове меморіальне кладовище — це меморіал на багато років вперед. За всіма прогнозами поховання тут можуть відбуватися протягом наступних 40-50-ти і більше років. Меморіал призначений винятково для військовослужбовців — тих, які загинули в бою під час цієї війни, та тих, які мали видатні заслуги перед батьківщиною, та покинуть цей світ через дуже багато років.