"Огонёк", Суслов і жіноча ж...

Фотографія з римської Олімпіади викликала неабияке зацікавлення у секретаря ЦК КПРС Міхаіла Суслова, який відповідав за ідеологію. Він побачив у ракурсі пропаганду... формалізму. А не те, що там насправді було знято)

21 грудня завершив свй 95 літній земний шлях радянський та ізраїльський фотограф, зірка світової спортивної фотографії Лев Бородулін. Він працював у журналі "Огонёк" (Москва), в 1973 році переїхав жити до Ізраїлю.
Пам`ятаю, як за радянських часів, у вузькому дружньому колі метри радянської фотографії частенько згадували Льва. І як талановитого фотографа, і як людину, що відважилася пробити радянську "жалізну завісу".
Звісно, на офіційне згадування його імені у ті часи було накладено табу.
Borodulin Collection публікує зараз спогади про Бородуліна. Ось невеликий фрагмент з них, присвячений одній фотографії:

"... Но, даже спортивная тематика была не до конца избавлена от внимания цензуры. Сильно скандальным снимком Льва Бородулина стал "Прыжок с вышки". Фотография украсила обложку "Огонька", посвященную Олимпиаде 1960 года в Риме.

На следующий день газета "Правда" вышла с разгромным письмом "читателя", под этим прикрытием от имени народа, главный идеолог страны Михаил Суслов выразил возмущение на неожиданный и вызывающий для того времени ракурс взгляда фотографа.

"Читатель" товарищ Суслов, который однажды поутру, решив полистать периодическую печать, увидел на обложке уважаемого советского изданиядевушку, летящую с вышки.
Поскольку Бородулин фотографировал спортсменку чуть выше высоты ее полета, то девушка вышла на фото не в профиль, не анфас и даже не боком, а самым натуральным советским задом.
 

Он разнес в пух и прах манеру съемки фотографа, обвинив в формализме, обозвал снимок „летающей ж…" и раскритиковал за формализм.

За Бородулина вступился тогда главный редактор журнала Анатолий Софронов, взяв всю вину на себя, а много лет спустя тот самый снимок был продан на аукционе Sotheby's за 3 793 доллара.

Рассказывали, что в 2003 году на выставке приуроченной к 80-летию автора, посетители совсем не интересовались у консультантов особым бородулинским подходом к фотографии, не спрашивали даже о стоимости этих фотографий, а на входе задавали билетерше один и тот же вопрос: "А ж… будет?".

На что билетерша уже привычно отвечает: "Конечно, будет, куда же без нее".

"Ж…" – это, пожалуй, самый известный и дорогостоящий снимок".

Олександр Зінченко: "Польща має офіційно перепросити за те, що встала на шляху незалежності України"

Україна проголосила свою незалежність у січні 1918 року майже на рік раніше за Польщу. Але УНР мала чарівних сусідів. Якби Росія, Польща та Румунія не встали на шляху незалежності України - не треба було б за незалежність боротися, ані Шухевичу, ані Бандері, ані Ольжичу, ані Мельнику, ані ОУН, ані УПА.

Наталія Загоруйко: Черчилліана: панорама українських видань. Черчилль та Орвелл крізь оптику Шевельова

Розглядаючи злет Орвелла, Рікс говорить про його вплив у країнах соціалістичного табору й зазначає, що автор роману "1984" передбачив "появу дисидентів – таких, як Солженіцин, Сахаров і Амальрік, які своїми свідченнями про побачене допомогли руйнації Радянського Союзу невдовзі після справжнього 1984 року". Цей список не лише хочеться доповнити – Руденко, Лук'яненко, Чорновіл, Дзюба, Світличний, Стус, Сверстюк, – але й подивитися на Черчилля й Орвелла крізь оптику найвидатнішого українського мислителя XX століття, етнічного німця, який з тієї ж самої причини став Шевельовим, що й династія Саксен-Кобург-Готських у той самий час перетворилася на Віндзорів.

Василь Лопух: Спогад про Любу Волинець та одну залізничну пригоду

Протягом багатьох років я мав приємність не тільки бути знайомим, а й співпрацювати з пані Любою. Завдяки її відкритості до співпраці нам вдалося зберегти і забезпечити доступність до безцінного фонду Українських Січових Стрільців, який містить 4200 фотонегативів на склі (кліше). Цей фонд став основою для створення вебсторінки "Леґіон Українських Січових Стрільців: фотоархів", і тепер тисячі користувачів інтернету мають можливість вільного доступу до цифрових копій ориґінальних фотографій.

Михайло Кальницький: До походження назви Бабиного Яру: уточнені відомості

Нещодавно було вшановано пам’ять жертв масових убивств, які вчинили нацистські окупанти в Бабиному Яру. Ці події залишили гучне відлуння по всьому світу. Але при спогаді про київську місцевість Бабин яр іноді виникає питання: звідки, власне, взялася ця своєрідна назва? Коли вона з’явилася і що означає?