Спецпроект

Як американці зробили "Щедрик" своєю мелодією. Текст 1976 року

У різдвяному сезоні лунає по всій Америці мелодія нашого "Щедрика". Чому ж ніхто не згадує про її справжніх авторів - український народ та Миколу Леонтовича?

"Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка…". Це слова "Щедрика", перлини української пісенної творчости з циклу щедрівок.

Згармонізував "Щедрик", на основі народної мелодії і слів визначний диригент і композитор Микола Леонтович, забитий у домі свого батька підісланим чекістом у 1921 році.

Музичний чар "Щедрика" полонив не лише українців, а й чужинців. У різдвяному сезоні лунає через радіо по всій Америці мелодія нашого "Щедрика". Але чи нашого?

Різдвяний номер за 1976 рік американської газети "Свобода", де й вийшов цей допис Миколи Кушніренка

Серед американців він відомий, як "Choral of Bells". До мелодії "Щедрика" додані слова зовсім іншого змісту, ніж вони є у "Щедрику": "Дзвеніть срібні дзвони, веселі різдвяні дзвони, Христос родився" і т.д. ("Ring Silver Bells", М. Bovae).

Популярний у США госпел-варіант "Щедрика" у виконанні дитячого колективу Soul Children of Chicago

Таке поводження зі "Щедриком" трохи нагадує совєтську творчість колгоспних "щедрівок".

Але нехай був би замість "Щедрика" і "Хорал дзвонів", коли б слухачі знали, що це українська народна музика в гармонізації українського композитора. Але ніколи і ніде про це не згадується перед виконанням "Щедрика", тобто "Choral of Bells".

У 1950 році, у Міннеаполісі, слухаючи як молодий диригент лютеранської церкви грав на піяно "Щедрика", я сказав йому, що це українська мелодія. У відповідь він зробив великі очі.

"Carol of the Bells" у виконанні ірландського естрадного колективу Celtic Woman - одна з найвідоміших інтерпретацій класичного різдвяного гімну

У році 1971, у різдвяному сезоні, я проспівав початок "Щедрика" своїм американським студентам, серед яких були й музики. Вони зразу сказали, що це "Choral of Bells" і були здивовані, слухаючи мій принагідний виклад про "Щедрик".

Слова, які уклав Бове (Bovee), є різдвяною піснею, але "Щедрик", як і взагалі українські щедрівки, є новорічною, тому і її зміст цілком інший, ніж колядки.

Біллі Міллін і його нещасна волинка

Покійний маляр і видатний графік Микола Бутович намалював у 1953 році гарну картину під назвою "Щедрик". На ній зображено те, про що співається у "Щедрику" — і ластівка, й кошара з вівцями та ягнятами, й господиня з коромислом тощо.

Сучасна англомовна "Вікіпедія" говорить американцям те, що вони не знали 50 років тому - і про українське походження Carol of the Bells, і про авторів адаптаціїї, і про різні слова у "Щедрику" і англійському варіанті

Редпродукція цієї картини є в монографії мистця [Я. Горицвіт "Микола Вутович, Монографія", видавництво "Слово", Нью-Йорк, 1956]. Отже є й мистецька ілюстрація до "Щедрика".

Українці можуть бути гopді на популярність свого "Щедрика" в Америці, це справжній їхній вклад у музичну культуру Америки.

Аранжувальник вічної мелодії Микола Леонтович

Але за це американці мусять принаймні називати ім'я творця "Щедрика", -- український народ, який ще у передхристиянській добі почав творити свої колядки і щедрівки.

Популярний в Америці український "Щедрик", замість популяризувати українське ім'я, став якимсь анонімним напівплаґіятом, без господаря — "без імени".

Правда, у збірці різдвяних пісень А. Л. Річардсон ["Sing we now of Christmas". Compiled and Arranged by Allen L. Richardson] є заголовок: "Ring, Silver Bells (Ukrainian Carol) M. E. Bovee 1951) M. Leontovich".

Згадка про "Український хорал" — Ukrainian Carol і прізвище М. Леонтовича тут мало що говорить, бо слова Бове, як сказано вище, не мають нічого спільного зі "Щедриком" і така назва музики зовсім невідома у музичному репертуари Америки.

У крамницях на склянках із червоними буряками, жидівської продукції, написано: Borscht, чому ж над нотами не могло б бути Shchedryk -- Ukrainian Carol.

Між іншим, фейлетоніст "Ню Йорк Таймсу" уважає борщ жидівською національною стравою. Вареники самі українці обернули на "пєpoгі". Але вернімося до "Щедрика".

Класичний український варіант. Виконує львівський хор "Ґаудеамус"

Недавно у "Свободі" була мимоходом згадка, що треба "боротися й за Щедрик". Хто б мав за нього боротися і як?

Формально для цього покликані наші музичні кола. Існує навіть "світове" об'єднання українських музик. Є ще й "амбасадори", про яких дотепно писав колись Ікер [псевдонім Івана Кедрина-Рудницького, видатного журналіста та редактора].

Китайський англомовний варіант - виконує хор Тянцзинського Університету КНР

Найпевніше ця "боротьба", тобто інформативна праця, може бути проведена в американській пресі.

Не полемічними листами до редакцій, чи платними оголошеннями (за шість тисяч), на що дотепер тільки й спpoмоглися українці, а цікавими статтями, базованими на фактичних даних. За такі статті не лише не треба платити, але можна отримати ще й гонорар від видавництва.

Варіант Олега Скрипки на мультик Степана Коваля - про напівзаборонене Різдво у світі споживання

Місце для таких статей не у провінційних газетах, а популярних музичних журналах, чи у великих щоденннках під час різдвяного сезону. На жаль, цьогорічний уже пропущений.

2013 рік. Присвята Євромайданові

Ось у "Ню Йорк Таймсі" від 21 грудня 1975 р. була велика ілюстрована стаття про німецьку колядку "Тиха ніч" ("Silent Night"), дуже популярну в Америці. Також треба б дослідити, як і коли дістався "Щедрик" у музичиий репертуар Америки.

1971: мюзикл Івасюка про любов дончанина і галичанки. ВІДЕО

Про це не знають і самі українці. Дехто каже, що ноти були переписані від Koшиця [Олександр Кошиць - видатний композитор і диригент].

На цьому маленькому прикладі із "Щедриком" видно, як можна ширити добре українське ім'я в Америці, коли б було кому взятися за цю справу.

2014 рік. Флеш-моб у електричці "Тернопіль-Львів"

Є вже чимало молодих українців, які покінчили гуманістичні або музичні студії, але вони не знають ані української мови, ані української культури. Де ж ті, які знають? Гей, озовіться!

Джерело: "Свобода" (Нью-Джерсі, США), № 3, 6 січня 1976 р.

Дивіться також інші матеріали за темами "Музика" і "Християнство"

Від газет до телесеріалів: 30 років еволюції політичної агітації в Україні

Протягом 30 років незалежності України політична агітація у нашій країні пройшла шлях від звичайних газет та інформаційних бюлетенів до телевізійних серіалів. З одного боку, постійних змін зазнавала форма агітації, з іншого — деякі елементи, як-от меседжі, у ній залишалися незмінними. Окрім того, з'явився окремий вид "агітації"—"гречкосійство", тобто підкуп виборців різними матеріальними й нематеріальними благами.

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.