Спецпроект

Українці довели, що вміють воювати і перемагати нацистів

У Другої світової війни був український вимір. Петро Порошенко їде у Францію як представник народу, який зробив величезний внесок у перемогу антигітлерівської коаліції над Третім рейхом. (рос)

Легендарне фото - символ зустрічі на річці Ельба. Праворуч - уродженець Черкащини лейтенант Олександр Сильвашко (173-й стрілецький полк 58-ої гвардійської дивізії Першого Українського фронту), який першим зустрів американських союзників
Фото: Національний архів США

На этой неделе Петр Порошенко отправится во Францию на торжества по случаю 70-летия высадки войск союзников в Нормандии [ця наймасштабніша в історії десантна операція почалася 6 червня 1944 року - ІП].

Приглашение, подписанное президентом Франции Франсуа Олландом, многие рассматривают с точки зрения нынешней международной ситуации. Ведь только что избранный пятый президент Украины еще не принял присягу.

Однако справедливо было бы говорить об исторической обоснованности такого приглашения: украинцы и в рядах Советской армии, и в вооруженных силах союзников внесли свой заметный вклад в победу над фашизмом.

Американські солдати в десантних кораблях перед відправкою на операцію. Англія, червень 1944 року

В январе 1945 года репортер газеты Saturday Evening Post Эдгар Сноу напечатал интересный материал во время своего путешествия по Украине.

Он, в частности, писал, что война, которую некоторые называли "российской славой", должна была бы "по справедливости быть признана в первую очередь украинской войной… Города, промышленность, земледелие и люди ни одной другой европейской страны не понесли таких тяжелых потерь".

 Командир одного зі стрілецьких батальйонів Другого Українського фронту майор Романенко (в центрі) розповідає югославським партизанам і мешканцям села Старчево про єфрейтора Вітю Жайворонка (ліворуч). В 1943 році Вітя приєднався до частин ЧА, які штурмували Дніпропетровськ,за участь у боях на території Югославії нагороджений орденом Червоної Зірки. Жовтень 1944-го. Фото: waralbum.ru

"Украинской" Вторая мировая война была по многим причинам.

15 марта 1939 года венгерские войска ворвались на территорию Карпатской Украины, которая только что провозгласила государственную независимость. Украинцы защищали эту независимость. Именно на Западе было первое военное выступление, хоть и не непосредственно против Адольфа Гитлера, но против его союзника.

Ценой крови, жертв, насилия Закарпатье было присоединено к Венгрии.

А 2 сентября 1945 года молодой генерал украинского происхождения Кузьма Деревянко от имени Советского Союза на борту американского линкора "Миссури" подписал Акт капитуляции Японии.

Названные исторические даты – важные этапы инфернальных событий – не должны выпадать из поля зрения наших современников.

Вихрь войны дважды пронесся по Украине – с запада на восток и с востока на запад. На территории Украины было задействовано до 60% дивизий вермахта и почти половина боевых частей Красной армии, которые нанесли множество стратегических ударов по немцам.

Именно из Украины открылся путь советских войск в Центральную Европу и на Балканы. Украинцы показали, что они умеют воевать с нацистами.

 Похорон бійця Першого Українського, сумчанина Івана Гончаренка, танк якого першим увірвався у Прагу. 9 травня 1945 року. Фото: zanikleobce.cz

Общая численность украинцев в составе Советской армии во время Второй мировой войны составляла, по разным данным, от 6 до 7 млн человек. В целом же в Советской армии во время войны насчитывалось более 300 генералов украинского происхождения.

Украинцы и жители Украины были награждены 2,5 млн орденов и медалей (общее количество награжденных – 7 млн).

Іван Кожедуб із трьома зірками Героя СРСР і папіросою

Среди Героев Советского Союза доля украинцев составляла 18,2%. Трижды Героем Советского Союза стал летчик Иван Кожедуб – уроженец Сумской области. Из 115 дважды Героев Советского Союза, удостоенных этого звания во время войны, – 32 украинца и уроженца Украины.

Но украинцы воевали не только на своей территории. По данным разных источников, от 35 до 50 тысяч украинских добровольцев из числа канадских эмигрантов, а среди них почти полтысячи офицеров, в 1941–1942 годах проявили готовность вступить в ряды Вооруженных сил Канады.

Канадські військові висаджуються на плацдармі "Джуно". Франція, 6 червня 1944 року

Речь идет примерно об 11% украинской общины Канады, которая в довоенные годы насчитывала от силы 360 тысяч человек.

Ненамного меньшее количество волонтеров послала в армию США североамериканская община украинцев. Почти 40 тысяч американцев украинского происхождения принимали участие в операции "Оверлорд", то есть в высадке на Европейский континент 6 июня 1944 года.

Они воевали в Тихоокеанском регионе, в Малой Азии, Северной Африке, Италии. И наконец встретились со своими земляками-украинцами, служившими в рядах Красной армии, на Эльбе в 1945 году.

5 тысяч украинцев из Франции, признанных годными к службе, в составе Иностранного легиона принимали участие во всех великих боях за Фландрию, под Седаном, над Сомой (май 1940 года), над Сеной, Марной, Луарой, Соной (июнь 1940 года). Василь Порик возглавлял партизанский отряд в Северной Франции.

Пам'ятник з українського граніту на могилі Національного героя Франції Василя Порика (місто Енан-Бомон)

Каждый восьмой военный корпуса генерала Владислава Андерса был украинцем. Назвавшись поляками, они в составе более чем 100-тысячной добровольческой польской армии прошли нелегкий путь от туркестанского города Красноводска через Иран, Ирак, Сирию, Ливию, Судан, чтобы принять участие в боевых действиях за освобождение Италии от фашистов.

Маки на Монте-Кассіно червоні і від української крові

Украинская тема прозвучала громко и трагично в апокалиптической симфонии Второй мировой войны. Не стоит об этом забывать.

Автор: Юрій ШАПОВАЛ – професор, доктор історичних наук, член Національної академії наук України

Джерело: "Независимая газета"

Дивіться також:

РФ привласнила радянську перемогу 1945-го

Фашизм повертається у Європу, тепер зі Сходу

Ветеран-червоноармієць здав кров для військових АТО

Як українці звільняли європейців від гітлерівців

В Червоній армії воювали 6-7 млн українців

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін