Спецпроект

Українці довели, що вміють воювати і перемагати нацистів

У Другої світової війни був український вимір. Петро Порошенко їде у Францію як представник народу, який зробив величезний внесок у перемогу антигітлерівської коаліції над Третім рейхом. (рос)

Легендарне фото - символ зустрічі на річці Ельба. Праворуч - уродженець Черкащини лейтенант Олександр Сильвашко (173-й стрілецький полк 58-ої гвардійської дивізії Першого Українського фронту), який першим зустрів американських союзників
Фото: Національний архів США

На этой неделе Петр Порошенко отправится во Францию на торжества по случаю 70-летия высадки войск союзников в Нормандии [ця наймасштабніша в історії десантна операція почалася 6 червня 1944 року - ІП].

Приглашение, подписанное президентом Франции Франсуа Олландом, многие рассматривают с точки зрения нынешней международной ситуации. Ведь только что избранный пятый президент Украины еще не принял присягу.

Однако справедливо было бы говорить об исторической обоснованности такого приглашения: украинцы и в рядах Советской армии, и в вооруженных силах союзников внесли свой заметный вклад в победу над фашизмом.

Американські солдати в десантних кораблях перед відправкою на операцію. Англія, червень 1944 року

В январе 1945 года репортер газеты Saturday Evening Post Эдгар Сноу напечатал интересный материал во время своего путешествия по Украине.

Он, в частности, писал, что война, которую некоторые называли "российской славой", должна была бы "по справедливости быть признана в первую очередь украинской войной… Города, промышленность, земледелие и люди ни одной другой европейской страны не понесли таких тяжелых потерь".

 Командир одного зі стрілецьких батальйонів Другого Українського фронту майор Романенко (в центрі) розповідає югославським партизанам і мешканцям села Старчево про єфрейтора Вітю Жайворонка (ліворуч). В 1943 році Вітя приєднався до частин ЧА, які штурмували Дніпропетровськ,за участь у боях на території Югославії нагороджений орденом Червоної Зірки. Жовтень 1944-го. Фото: waralbum.ru

"Украинской" Вторая мировая война была по многим причинам.

15 марта 1939 года венгерские войска ворвались на территорию Карпатской Украины, которая только что провозгласила государственную независимость. Украинцы защищали эту независимость. Именно на Западе было первое военное выступление, хоть и не непосредственно против Адольфа Гитлера, но против его союзника.

Ценой крови, жертв, насилия Закарпатье было присоединено к Венгрии.

А 2 сентября 1945 года молодой генерал украинского происхождения Кузьма Деревянко от имени Советского Союза на борту американского линкора "Миссури" подписал Акт капитуляции Японии.

Названные исторические даты – важные этапы инфернальных событий – не должны выпадать из поля зрения наших современников.

Вихрь войны дважды пронесся по Украине – с запада на восток и с востока на запад. На территории Украины было задействовано до 60% дивизий вермахта и почти половина боевых частей Красной армии, которые нанесли множество стратегических ударов по немцам.

Именно из Украины открылся путь советских войск в Центральную Европу и на Балканы. Украинцы показали, что они умеют воевать с нацистами.

 Похорон бійця Першого Українського, сумчанина Івана Гончаренка, танк якого першим увірвався у Прагу. 9 травня 1945 року. Фото: zanikleobce.cz

Общая численность украинцев в составе Советской армии во время Второй мировой войны составляла, по разным данным, от 6 до 7 млн человек. В целом же в Советской армии во время войны насчитывалось более 300 генералов украинского происхождения.

Украинцы и жители Украины были награждены 2,5 млн орденов и медалей (общее количество награжденных – 7 млн).

Іван Кожедуб із трьома зірками Героя СРСР і папіросою

Среди Героев Советского Союза доля украинцев составляла 18,2%. Трижды Героем Советского Союза стал летчик Иван Кожедуб – уроженец Сумской области. Из 115 дважды Героев Советского Союза, удостоенных этого звания во время войны, – 32 украинца и уроженца Украины.

Но украинцы воевали не только на своей территории. По данным разных источников, от 35 до 50 тысяч украинских добровольцев из числа канадских эмигрантов, а среди них почти полтысячи офицеров, в 1941–1942 годах проявили готовность вступить в ряды Вооруженных сил Канады.

Канадські військові висаджуються на плацдармі "Джуно". Франція, 6 червня 1944 року

Речь идет примерно об 11% украинской общины Канады, которая в довоенные годы насчитывала от силы 360 тысяч человек.

Ненамного меньшее количество волонтеров послала в армию США североамериканская община украинцев. Почти 40 тысяч американцев украинского происхождения принимали участие в операции "Оверлорд", то есть в высадке на Европейский континент 6 июня 1944 года.

Они воевали в Тихоокеанском регионе, в Малой Азии, Северной Африке, Италии. И наконец встретились со своими земляками-украинцами, служившими в рядах Красной армии, на Эльбе в 1945 году.

5 тысяч украинцев из Франции, признанных годными к службе, в составе Иностранного легиона принимали участие во всех великих боях за Фландрию, под Седаном, над Сомой (май 1940 года), над Сеной, Марной, Луарой, Соной (июнь 1940 года). Василь Порик возглавлял партизанский отряд в Северной Франции.

Пам'ятник з українського граніту на могилі Національного героя Франції Василя Порика (місто Енан-Бомон)

Каждый восьмой военный корпуса генерала Владислава Андерса был украинцем. Назвавшись поляками, они в составе более чем 100-тысячной добровольческой польской армии прошли нелегкий путь от туркестанского города Красноводска через Иран, Ирак, Сирию, Ливию, Судан, чтобы принять участие в боевых действиях за освобождение Италии от фашистов.

Маки на Монте-Кассіно червоні і від української крові

Украинская тема прозвучала громко и трагично в апокалиптической симфонии Второй мировой войны. Не стоит об этом забывать.

Автор: Юрій ШАПОВАЛ – професор, доктор історичних наук, член Національної академії наук України

Джерело: "Независимая газета"

Дивіться також:

РФ привласнила радянську перемогу 1945-го

Фашизм повертається у Європу, тепер зі Сходу

Ветеран-червоноармієць здав кров для військових АТО

Як українці звільняли європейців від гітлерівців

В Червоній армії воювали 6-7 млн українців

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.