У ЧЕРВОНІЙ АРМІЇ ВОЮВАЛИ БЛИЗЬКО 6 МЛН УКРАЇНЦІВ - історики

За даними російських військових істориків, за всі роки війни у лавах Червоної армії та ВМФ воювало близько 34,5 млн осіб. За підрахунками українських істориків, 6-7 млн із них були мешканцями України.

Про це на публічній дискусії "Ціна Перемоги: вклад українців у розгром нацизму" повідомив доктор історичних наук, заввідділу історії періоду Другої світової війни Інституту історії України НАНУ Олександр Лисенко.

За офіційними даними радянських і російських джерел, українців у ЧА було всього 1,36 млн. Як пояснив науковець, причина такої різниці - те, що радянські історики виходили із даних паспортів, де була зафіксована національність "українець". Але насправді з території тодішньої Української РСР до лав ЧА призивали євреїв, росіян, поляків, росіян та інших.

"Український народ дав до лав Червоної армії близько 6 мільйонів бійців, - зазначив кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Українського інституту національної пам'яті Ростислав Пилявець. - Кожен другий із них загинув, а кожен другий із тих, хто залишився живим, став калікою".

За словами науковця, під час підготовки "Книги пам’яті України" було встановлено, що за перший період війни (до повної окупації німцями) з території УРСР до Червоної армії призвали 3,6 млн громадян, а до завершення війни – ще близько 3,5 млн. Разом це 7,1 млн - приблизно 1/5 або 1/6 від загальної кількості вояків ЧА.

Історик наголосив, що чимало українців було серед вищого командування Червоної армії - зокрема, маршали СРСР Григорій Кулик, Семен Тимошенко, Родіон Малиновський, генерал армії Іван Черняховський і багато інших.

Пилявець нагадав, що першим, хто підняв прапор над Рейстахом, був виходець із Сумщини, Герой України Олексій Берест. Льотчик-винищувач Іван Кожедуб став найбільш результативним асом антигітлерівської коаліції і тричі Героєм Радянського Союзу.

Акт про беззастережну капітуляцію Японії 2 вересня 1945 року від імені СРСР підписав генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко. Саме в цей день насправді закінчилася Друга світова війна.

Багато українців було вояками армій союзників Антигітлерівської коаліції. Так, у висадці американців на європейський континент у 1944 році брало участь близько 40 тисяч американських українців, зазначив доктор історичних наук, заввідділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ Юрій Шаповал.

"Не варто забувати, що війна почалася 1 вересня 1939 року, - наголосив історик. - Радянська пропаганда говорить лише про 1941-1945 роки, цілих 2 роки викинуто з історії. Українці воювали на боці союзників в Тихому океані, Африці, польській армії Андерса".

За словами Шаповала, у німецькому Вермахті воювало 1 мільйон виходців з Радянського Союзу, з них 250 тисяч – українці: "У когось із них були ідейні переконання, а в когось не було вибору. Потрібно дослідити мотивацію усіх цих людей".

Науковець підкреслив, що за 23 роки незалежності у країні був неправильний підхід до святкування Дня Перемоги.

"Ми святкували перемогу Радянського Союзу, забувши про усіх тих, хто пережив війну, - зазначив Шаповал. - Війна – це не все так однозначно. Є ще військовополонені, ті, хто воював за незалежну Україну, остарбайтери. Допоки ми не зруйнуємо радянський міф, доти підпадатимемо під ідеологічний вплив Росії. Україна має відзначати Перемогу по-своєму".

Як відомо, у грудні 2010 року тодішній прем'єр-міністр РФ Владімір Путін заявив, що Росія перемогла б у Другій світовій війні навіть без допомоги України.

У відповідь українські ветерани нагадали Путіну, що з 15 фронтів ЧА більше половини були очолювані українцями за походженням, а кожен п'ятий із 11 тисяч Героїв Радянського Союзу часів війни - українець.

Дивіться також: "За війну УПА знищила більше 12 тисяч німців"

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".