У ЧЕРВОНІЙ АРМІЇ ВОЮВАЛИ БЛИЗЬКО 6 МЛН УКРАЇНЦІВ - історики

За даними російських військових істориків, за всі роки війни у лавах Червоної армії та ВМФ воювало близько 34,5 млн осіб. За підрахунками українських істориків, 6-7 млн із них були мешканцями України.

Про це на публічній дискусії "Ціна Перемоги: вклад українців у розгром нацизму" повідомив доктор історичних наук, заввідділу історії періоду Другої світової війни Інституту історії України НАНУ Олександр Лисенко.

За офіційними даними радянських і російських джерел, українців у ЧА було всього 1,36 млн. Як пояснив науковець, причина такої різниці - те, що радянські історики виходили із даних паспортів, де була зафіксована національність "українець". Але насправді з території тодішньої Української РСР до лав ЧА призивали євреїв, росіян, поляків, росіян та інших.

"Український народ дав до лав Червоної армії близько 6 мільйонів бійців, - зазначив кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Українського інституту національної пам'яті Ростислав Пилявець. - Кожен другий із них загинув, а кожен другий із тих, хто залишився живим, став калікою".

За словами науковця, під час підготовки "Книги пам’яті України" було встановлено, що за перший період війни (до повної окупації німцями) з території УРСР до Червоної армії призвали 3,6 млн громадян, а до завершення війни – ще близько 3,5 млн. Разом це 7,1 млн - приблизно 1/5 або 1/6 від загальної кількості вояків ЧА.

Історик наголосив, що чимало українців було серед вищого командування Червоної армії - зокрема, маршали СРСР Григорій Кулик, Семен Тимошенко, Родіон Малиновський, генерал армії Іван Черняховський і багато інших.

Пилявець нагадав, що першим, хто підняв прапор над Рейстахом, був виходець із Сумщини, Герой України Олексій Берест. Льотчик-винищувач Іван Кожедуб став найбільш результативним асом антигітлерівської коаліції і тричі Героєм Радянського Союзу.

Акт про беззастережну капітуляцію Японії 2 вересня 1945 року від імені СРСР підписав генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко. Саме в цей день насправді закінчилася Друга світова війна.

Багато українців було вояками армій союзників Антигітлерівської коаліції. Так, у висадці американців на європейський континент у 1944 році брало участь близько 40 тисяч американських українців, зазначив доктор історичних наук, заввідділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ Юрій Шаповал.

"Не варто забувати, що війна почалася 1 вересня 1939 року, - наголосив історик. - Радянська пропаганда говорить лише про 1941-1945 роки, цілих 2 роки викинуто з історії. Українці воювали на боці союзників в Тихому океані, Африці, польській армії Андерса".

За словами Шаповала, у німецькому Вермахті воювало 1 мільйон виходців з Радянського Союзу, з них 250 тисяч – українці: "У когось із них були ідейні переконання, а в когось не було вибору. Потрібно дослідити мотивацію усіх цих людей".

Науковець підкреслив, що за 23 роки незалежності у країні був неправильний підхід до святкування Дня Перемоги.

"Ми святкували перемогу Радянського Союзу, забувши про усіх тих, хто пережив війну, - зазначив Шаповал. - Війна – це не все так однозначно. Є ще військовополонені, ті, хто воював за незалежну Україну, остарбайтери. Допоки ми не зруйнуємо радянський міф, доти підпадатимемо під ідеологічний вплив Росії. Україна має відзначати Перемогу по-своєму".

Як відомо, у грудні 2010 року тодішній прем'єр-міністр РФ Владімір Путін заявив, що Росія перемогла б у Другій світовій війні навіть без допомоги України.

У відповідь українські ветерани нагадали Путіну, що з 15 фронтів ЧА більше половини були очолювані українцями за походженням, а кожен п'ятий із 11 тисяч Героїв Радянського Союзу часів війни - українець.

Дивіться також: "За війну УПА знищила більше 12 тисяч німців"

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка